Блог

8 вересня 2026 року у справі № 520/13701/25 колегія Верховного Суду не погодилася з раніше сформованим підходом до спорів про одноразову грошову допомогу родинам загиблих військовослужбовців. Справу передано на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Інтереси родини в цьому спорі представляє Адвокатське бюро «Керімов та партнери».

Це третя частина історії. Раніше ми розповіли про відмову Міноборони після ДТП та рішення судів першої й апеляційної інстанцій. Тепер пояснюємо, що саме поставлено під сумнів у касації та чого Верховний Суд ще не вирішив.

Чому справа опинилася у Верховному Суді

Міноборони відмовило дружині загиблого військовослужбовця у виплаті, пославшись на обставини ДТП і порушення Правил дорожнього руху. Харківський окружний адміністративний суд 8 серпня 2025 року відмовив у позові, а Другий апеляційний адміністративний суд 13 квітня 2026 року залишив це рішення без змін.

У касаційній скарзі правова позиція Адвокатського бюро «Керімов та партнери» зосередилася на розмежуванні технічної причини аварії та юридично встановленого адміністративного правопорушення. Автотехнічна експертиза описувала невідповідність дій водія пункту 12.1 ПДР. Але окремого провадження за КУпАП, у якому були б встановлені правопорушення і вина загиблого, не відбувалося.

Кримінальне провадження за фактом ДТП закрили у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Це не доводить автоматично відсутності адміністративного правопорушення, проте матеріали закритого провадження також не можна без окремої оцінки прирівнювати до рішення про адміністративну вину.

Який попередній підхід поставлено під сумнів

У подібних спорах Верховний Суд раніше виходив із того, що неможливість притягнути померлу особу до адміністративної відповідальності сама по собі не заважає оцінити інші докази її поведінки. В ухвалі від 8 вересня 2026 року колегія згадала, зокрема, постанови у справах № 120/4628/18-а, № 580/7601/24 та № 120/16733/24.

Проблема, на яку звернула увагу сторона родини, ширша за відсутність постанови. Чи достатньо висновку експерта, службового розслідування та матеріалів іншого провадження, щоб застосувати передбачений статтею 16-4 Закону № 2011-XII виняток із права сім’ї на виплату? І як оцінювати вину людини після смерті, коли вона вже не може дати пояснення або захистити себе?

Що відзначила колегія Верховного Суду

Колегія звернулася до поняття адміністративного правопорушення за статтею 9 КУпАП. Для його встановлення важливі не тільки обставини дії або бездіяльності, а й вина конкретної особи. Суд проаналізував передбачений законом порядок з’ясування цих обставин та зазначив, що щодо загиблого військовослужбовця адміністративне провадження не проводилося.

Окрему увагу привернуло формулювання з матеріалів справи: військовослужбовець за кермом «ймовірно заснув». Колегія вказала на припущувальний характер слова «ймовірно». Для спору про соціальну гарантію істотно, чи можна на такій версії будувати висновок про встановлене правопорушення.

У матеріалах також зазначено, що військовослужбовець повертався до частини на виконання наказу командира. ВЛК встановила зв’язок травми та смерті із захистом Батьківщини. Ці обставини колегія згадала, обґрунтовуючи передачу справи палаті.

Що вирішив Верховний Суд 8 вересня 2026 року

Колегія передала справу на розгляд судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав КАС ВС для вирішення питання про можливий відступ від попередніх правових висновків. Такий процесуальний механізм передбачений статтями 346–347 Кодексу адміністративного судочинства України.

Важливо не плутати передачу справи з рішенням по суті. Станом на дату підготовки цього матеріалу судова палата ще не вирішила, чи підлягає скасуванню відмова Міноборони та чи має родина право на виплату. Попередню практику Верховного Суду також ще не змінено остаточним рішенням у цій справі.

Чому це важливо для інших родин

Якщо палата підтримає підхід колегії, це може вплинути на оцінку доказів у спорах, де одноразову грошову допомогу не призначають через ДТП або ймовірне порушення ПДР загиблим військовослужбовцем. Проте кожна справа залежить від власних документів і обставин. Сам факт загибелі в ДТП не означає автоматичного права на виплату.

Адвокатське бюро «Керімов та партнери» продовжує представляти інтереси родини у справі № 520/13701/25. Ми стежимо за подальшим розглядом і не називаємо процесуальну передачу справи остаточною перемогою. Докладніше про правову позицію та поточний стан — у матеріалі бюро про цю справу.

Якщо вашій родині відмовили у виплаті після загибелі військовослужбовця, насамперед варто проаналізувати письмове рішення Міноборони, висновок ВЛК, матеріали службового розслідування, експертизи та документи інших проваджень. Оцінка має стосуватися того, які обставини кожен документ справді встановлює, а які лише припускає.

Дружина загиблого військовослужбовця оскаржила відмову Міністерства оборони України в одноразовій грошовій допомозі. 8 серпня 2025 року суд першої інстанції відмовив у позові, а 13 квітня 2026 року апеляційний суд залишив це рішення без змін. Справу № 520/13701/25 в інтересах родини веде Адвокатське бюро «Керімов та партнери».

Це друга частина історії. Про саму ДТП, висновок ВЛК та причини відмови Міноборони ми розповіли в першій статті серії. Тепер — про те, чому після двох судових інстанцій спір не завершився.

Що саме оскаржувала родина

Комісія Міноборони 26 січня 2024 року відмовила дружині загиблого у призначенні виплати. Відомство вважало, що дорожньо-транспортна пригода стала наслідком порушення військовослужбовцем Правил дорожнього руху, і застосувало обмеження, передбачене статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Водночас 12-та Регіональна військово-лікарська комісія встановила зв’язок травми та причини смерті із захистом Батьківщини. Військовослужбовець повертався до місця розташування частини на виконання наказу командира. Для родини це були важливі обставини, але сам висновок ВЛК не усунув спору про застосування законного винятку з права на допомогу.

Позиція родини стосувалася не заперечення факту ДТП. Вона поставила питання, чи можна вважати доведеними адміністративне правопорушення та вину загиблого на підставі матеріалів службового розслідування, автотехнічної експертизи й закритого кримінального провадження, якщо окремого адміністративного провадження щодо нього не було.

Рішення суду першої інстанції

8 серпня 2025 року Харківський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову. Отже, оскаржена відмова Міноборони не була скасована на цьому етапі.

У справі оцінювалися документи про обставини аварії. Автотехнічний експерт дійшов висновку про невідповідність дій водія пункту 12.1 Правил дорожнього руху, яка з технічного погляду перебувала у причинному зв’язку з ДТП. Кримінальне провадження закрили через відсутність складу кримінального правопорушення; це, однак, саме по собі не вирішувало питання адміністративної відповідальності.

Відсутність постанови у справі про адміністративне правопорушення не стала для суду першої інстанції достатньою підставою для задоволення позову. Такий результат відповідав підходу, який на той час уже простежувався в практиці Верховного Суду: фактичні обставини події могли оцінюватися й за іншими доказами.

Що вирішив апеляційний суд

13 квітня 2026 року Другий апеляційний адміністративний суд залишив рішення першої інстанції без змін. Відтак після апеляційного перегляду вимога родини про скасування відмови у виплаті залишилася незадоволеною.

Це не означало, що спір щодо правової оцінки ДТП було вичерпано. Адвокатське бюро «Керімов та партнери» продовжило захист інтересів родини в касаційному порядку, де вирішальним стало питання про межу між технічним висновком експерта та юридично встановленою виною особи.

Чому справа дійшла до касації

Адміністративне правопорушення за статтею 9 КУпАП передбачає винну дію або бездіяльність. Тому висновок про технічну невідповідність дій водія Правилам дорожнього руху не тотожний висновку про всі елементи складу правопорушення. Саме на цьому розмежуванні бюро будувало правову позицію родини.

У матеріалах закритого кримінального провадження поведінку водія, зокрема, описано словами «ймовірно заснув». Слово «ймовірно» позначає припущення. Коли наслідком оцінки таких матеріалів є відмова сім’ї у соціальній виплаті, важливо з’ясувати, що встановлено достовірно, а що залишається версією.

Водночас відсутність адміністративної постанови сама по собі не дає автоматичної відповіді на спір. На момент апеляційного рішення існувала практика Верховного Суду, за якою факт правопорушення померлої особи міг оцінюватися на підставі інших доказів. У касації постало питання не тільки про конкретну відмову Міноборони, а й про правильність цього правового підходу.

Наступний етап — розгляд у Верховному Суді. Про його процесуальне рішення та поточний стан справи читайте в матеріалі бюро щодо справи № 520/13701/25. Остаточного рішення судової палати по суті спору на дату підготовки цієї статті немає.

Військово-лікарська комісія встановила, що травма та смерть військовослужбовця пов’язані із захистом Батьківщини. Попри це, його дружина отримала відмову в одноразовій грошовій допомозі. Так почався спір із Міністерством оборони України у справі № 520/13701/25. Інтереси родини у цій справі представляє Адвокатське бюро «Керімов та партнери».

У цій частині історії розповідаємо, які документи з’явилися після ДТП, що вирішила комісія Міноборони і чому родина не погодилася з відмовою.

ДТП і висновок військово-лікарської комісії

8 січня 2023 року військовослужбовець загинув у дорожньо-транспортній пригоді. Він повертався до місця розташування військової частини на виконання наказу командира.

Після загибелі оформлювалися документи щодо обставин ДТП та причинного зв’язку смерті з військовою службою. 3 липня 2023 року 12-та Регіональна військово-лікарська комісія встановила, що травма й причина смерті військовослужбовця пов’язані із захистом Батьківщини.

Дружина загиблого звернулася по одноразову грошову допомогу. Але висновок ВЛК не став завершенням процедури: Міноборони окремо оцінювало, чи є підстави для призначення виплати та чи не застосовується передбачений законом виняток.

Які обставини встановлювали після аварії

Матеріали щодо ДТП містили акт службового розслідування від 9 лютого 2023 року та висновок автотехнічної експертизи. За оцінкою експерта, у діях водія вбачалася невідповідність пункту 12.1 Правил дорожнього руху, яка з технічної точки зору перебувала у причинному зв’язку з аварією.

30 квітня 2023 року кримінальне провадження за фактом ДТП закрили у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення. Це рішення саме по собі не вирішувало питання про наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

В одному з документів обставини поведінки водія описувалися словами «ймовірно заснув». Для родини це формулювання мало значення: воно вказувало на припущення щодо однієї з причин аварії, тоді як наслідком оцінки цих матеріалів могла стати відмова у виплаті.

Чому Міноборони відмовило родині

26 січня 2024 року комісія Міністерства оборони України відмовила дружині загиблого у призначенні одноразової грошової допомоги. Відмова оформлена витягом із протоколу № 2/в.

Міноборони виходило з того, що ДТП стала наслідком порушення військовослужбовцем Правил дорожнього руху. Комісія розцінила ці обставини як підставу застосувати обмеження, передбачене статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Саме тут виникло розходження між позиціями сторін. Міноборони спиралося на матеріали про обставини аварії. Родина ж поставила питання, чи достатньо цих матеріалів, щоб вважати доведеними вчинення адміністративного правопорушення та вину загиблого. Рішення, ухваленого за результатами провадження у справі про адміністративне правопорушення, щодо нього не було.

З чого почався правовий спір

Технічний висновок про причину ДТП і юридичний висновок про вину особи мають різне призначення. Водночас сама відсутність постанови про адміністративне правопорушення ще не дає автоматичної відповіді на питання, чи була відмова Міноборони законною. Необхідно оцінити всі документи та правові підстави рішення.

Тому для родини ключовим стало питання: чи можна відмовити у соціальній виплаті, посилаючись на правопорушення, якщо адміністративне провадження щодо військовослужбовця не проводилося, а частина висновків про його поведінку сформульована як припущення?

Саме відмова від 26 січня 2024 року стала предметом подальшого судового спору. Про його наступні етапи та поточний стан справи можна прочитати в матеріалі бюро щодо справи № 520/13701/25.

Якщо вашій родині відмовили в одноразовій грошовій допомозі, варто отримати письмове рішення та перевірити, на які саме документи й норми закону спирається відмова. Висновок ВЛК, матеріали службового розслідування, експертиза і рішення в інших провадженнях можуть відповідати на різні питання. Оцінювати законність відмови потрібно за їхнім змістом у сукупності, а не за назвою одного документа.