Протягом чотирьох місяців — з липня по жовтень 2025 року — громадська організація «Спілка ветеранів СОУ»спільно з Адвокатським бюро «Керімов та партнери» за підтримки Фонду Порошенка реалізувала проєкт безоплатної правової допомоги для військовослужбовців, ветеранів, а також родин загиблих і зниклих безвісти захисників України.
28 жовтня 2025 року відбулася презентація результатів ініціативи за участі команди Фонду Порошенка на чолі з Мариною Порошенко.
У межах проєкту надано 216 юридичних консультацій, з яких 86 — офлайн в офісі ГО «Спілка ветеранів СОУ» та 130 — онлайн, що дозволило охопити ветеранів і членів їхніх родин з різних областей України.
Фахівці надали допомогу в оскарженні рішень ВЛК та ЕКОПФО, забезпеченні виплат і компенсацій, а також розробили алгоритми дій для родин загиблих і зниклих безвісти.
Проєкт продемонстрував, що співпраця громадських ініціатив і професійних юристів є потужним інструментом захисту прав захисників України.
Щиро дякуємо Фонду Порошенка за підтримку, довіру та можливість реалізовувати такі важливі ініціативи.
Умовний строк для Захисника там, замість виправдувального вироку. Чому це важливо для військових !!!
Судова практика. Наша справа.
ч. 4 ст. 402 КК України (невиконання наказу в умовах воєнного стану).
У кримінальному провадженні щодо військовослужбовця за ч. 4 ст. 402 КК України (невиконання наказу в умовах воєнного стану) суд визнав особу винною й призначив 1 рік позбавлення волі з випробуванням (іспитовий строк — 1 рік). При цьому в суді командир та допитаний свідок побратим прямо підтвердив незаконність наказу. Прокурор просив 5 років ув’язнення.
Позиція захисту та захисника чітка: за відсутності законного наказу відсутня об’єктивна сторона складу злочину за ст. 402 КК — і має бути виправдувальний вирок.
Що таке «законний наказ» і чому це критично
Ст. 402 КК України передбачає відповідальність лише за невиконання наказу, відданого у встановленому порядку. Наказ має бути виданий уповноваженою особою, у межах повноважень, відповідати статутам і закону, бути конкретним і виконуваним.
Ст. 60 Конституції України: ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні накази/розпорядження.
Ст. 41 КК України про виконання наказу: незаконний наказ не створює обов’язку виконання, а його виконання не звільняє виконавця від відповідальності. Зворотний бік цієї норми: невиконання незаконного наказу не утворює злочину за ст. 402.
Інакше кажучи: якщо наказ незаконний, «ґрунт» для інкримінації за ст. 402 зникає. Це питання не «пом’якшення», а наявності/відсутності складу.
Чому ми наполягали на виправданні нашого Захисника:
1. Встановлена незаконність наказу. У суді це підтвердив сам командир який віддавав наказ, пояснюючи зобов’язанням його зачитати наказ від вищого командування, але командиром повідомлено про не можливість виконання такого наказу.
2. Стандарти доказування. За ст. 17 КПК і ст. 62 Конституції винуватість має бути доведена поза розумним сумнівом. Коли «ядро» обвинувачення — законність наказу — зруйноване свідченням командира, виникає щонайменше розумний сумнів, який має тлумачитися на користь обвинуваченого.
3. Системність правового підходу. Кримінальне право — про чіткі елементи складу злочину, а не про «дисципліну взагалі». Якщо обов’язок виконання наказу юридично не виник, немає і протиправності «невиконання».
Що вирішив суд і чому це проблема на думку захисників.
Суд, визнавши порушення під час зачитування Наказу, однак залишив обвинувальний вирок, призначивши умовне покарання. Такий підхід підміняє питання складу злочину питанням «міри покарання». Але там, де немає складу, має бути виправдання, а не «м’якший вирок».
Чому ми поважаємо рішення клієнта
Військовий — доброволець, який пішов захищати країну. Він не став боротися проти системи й погодився на умовний строк, щоб поставити крапку у власній майже дворічній історії, так як бажав й надалі виконувати свої обов’язки, в тій військовій частині де буде приносити користь під час захисту держави, доки ми доводили не винуватість змінилося командування, яке прийняло назад на службу і ставлення до військового змінилося, також військовий здивований рішенням суду мав інакше уявлення щодо вироку і більше не мав бажання в подальшому приймати участі у судових засіданнях, так як боляче на все це дивитися зі сторони, коли по справі докази одні, а рішення : «і нашим, і вашим». Ми поважаємо це рішення Захисника в якійсь частині з ним погоджуємося, але проти волі Клієнта, захист не може діяти. Внесена застава повернута в повному обсязі родині Захисника. Водночас як юристи фіксуємо принциповий момент: суд фактично встановив незаконність наказу, а отже, виконувати його не було обов’язку.
Для військових і їхніх родин: це не про заклик «не виконувати накази». Це про те, що законні накази — обов’язкові, а незаконні — не можуть бути підставою для кримінальної відповідальності за ст. 402 КК. Розмежування — питання права, фактів і доказів у конкретній справі.
Захист у справі здійснювали військові адвокати: Керімов Алік Замірович та Ісмаілов Руслан Грамуддінович.
Отримали рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби у зв’язку з закінченням строку служби у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану
До АБ “Керімов та партнери” звернувся військовослужбовець, який перебуває на військовій службі за контрактом, укладеного під час дії воєнного стану, срок якого спливає в листопаді 2025 року із запитом: Чи можливо звільнитися з військової служби?
Здійснивши аналіз ЗУ “Про військовий обовʼязок і військову службу” прийнято рішення подавати рапорт на звільнення з військової служби на підставі пункту «ж» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.
Військовою частино розглянуто рапорт та прийнято рішення про звільнення з військової служби Клієнта після закінчення строку дії контракту.