Спори за домен і права на сайт та код

Підрядник зник разом із доступами до домену, хостингу й репозиторію. Колишній партнер переоформив домен на себе. Хтось зареєстрував ім’я з вашим брендом і тепер пропонує викупити його. Сайт, за який ви заплатили, працює — але жодного документа про те, що права на код і дизайн ваші, у папці немає. У кожній із цих ситуацій ми з’ясовуємо, кому належать домен і майнові права за документами та записами реєстрів, фіксуємо докази у формі, придатній для суду, і ведемо спір — претензією, доменною процедурою або позовом. Технічну частину — аудит доступів, порівняння коду, збереження вмісту сторінок — виконує ІТ-фахівець, з яким ми працюємо в парі; правову позицію, документи та представництво беремо на себе.

Домен і код живуть за різними правилами, і саме тому такі спори часто заходять у глухий кут. Домен не є річчю у класичному розумінні: ви не володієте ним як майном, а маєте право користуватися іменем за договором з реєстратором, тому «повернути своє» через вимогу про витребування майна не вийде — потрібна окрема підстава, найчастіше права на торговельну марку. Стаття 20 Закону «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» прямо називає порушенням використання без згоди власника свідоцтва торговельних марок і схожих позначень у доменних іменах, а застосування марки в мережі Інтернет закон відносить до способів її використання. Права на сайт — це майнові авторські права: закон охороняє комп’ютерну програму і у вихідному, і в об’єктному коді, якщо вона оригінальна. Розпорядитися такими правами можна лише правочином у письмовій (електронній) формі — стаття 1107 Цивільного кодексу називає договір, укладений з порушенням цієї форми, нікчемним. Тому конфлікт із підрядником майже завжди зводиться до двох питань: який документ про права існує насправді і чим підтверджується, хто написав спірний код.

Чим ми допоможемо

• Аудит прав на цифрові активи. Перевіряємо, хто зазначений реєстрантом домену, на кого оформлені акаунти реєстратора, хостингу, репозиторію та рекламних кабінетів, що написано в договорі з підрядником про передання прав і чи підписані акти. Часто виявляється, що документ, який компанія вважала договором про права, ним не є.
• Фіксація доказів у придатній для суду формі. Разом з ІТ-фахівцем організовуємо огляд доказів нотаріусом, комп’ютерно-технічну експертизу, експертний висновок Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет, запити довідок і лог-файлів у провайдера, збереження копії сторінки через Wayback Machine, огляд сайту адвокатом із відеофіксацією.
• Скарга за процедурою UA-DRP. Готуємо і подаємо скаргу до Центру арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності, доводячи всі три елементи: схожість домену з вашою маркою, відсутність у реєстранта прав чи законних інтересів і недобросовісність реєстрації або використання.
• Судовий спір про домен і торговельну марку. Заявляємо вимоги про припинення використання позначення в доменному імені, про переделегування домену, про заборону подальших дій — і, за наявності підстав, вимагатимемо відшкодування завданих порушенням втрат.
• Спір із підрядником або колишнім працівником. Домагатимемося передання вихідного коду, проєктних файлів і доступів, визнання майнових прав за замовником, повернення сплаченого чи відшкодування збитків — залежно від того, що показали договір і листування.
• Позасудове припинення порушення в Інтернеті. Закон про авторське право передбачає окрему процедуру: заява про припинення порушення подається власнику веб-сайту з одночасним направленням копії постачальнику послуг хостингу, причому від імені юридичної особи її подає адвокат або представник у справах інтелектуальної власності. Ми готуємо таку заяву й ведемо листування.
• Доведення авторства коду і дизайну. Вибудовуємо доказову базу з історії репозиторію, службового листування, технічних завдань, метаданих файлів і порівняльного аналізу коду, спираючись на презумпцію авторства: за відсутності доказів іншого автором вважається особа, ім’я якої зазначено в оригіналі або копії твору.
• Захист від безпідставних претензій. Якщо звинувачують вас — перевіримо, чи є порушення насправді: чи оригінальний спірний фрагмент, чи не йдеться про типове рішення або сторонній компонент із власною ліцензією, чи має заявник права, на які посилається.
• Договірна профілактика на майбутнє. Складаємо договір замовлення й договір про передання виключних майнових прав, положення про службові твори, умови про передання доступів і вихідного коду, супроводжуємо подання заявки на торговельну марку — без свідоцтва ані приватний домен другого рівня в зоні .UA, ані скарга за UA-DRP неможливі.

Кому це підходить

• Власникам бізнесу, у яких підрядник утримує домен, хостинг або репозиторій і не віддає доступи.
• Компаніям, які виявили, що домен усі роки був зареєстрований на колишнього співробітника, фрилансера чи агентство.
• Тим, чию назву або торговельну марку зайняли в доменній зоні й пропонують викупити.
• Замовникам, які прийняли сайт без жодного документа про перехід прав на код і дизайн.
• Розробникам і студіям, яким не заплатили за роботу або яких звинувачують у порушенні чужих прав.
• Власникам сайтів і сервісів, чий інтерфейс, тексти чи код скопіювали конкуренти.
• Співвласникам, які розділяють цифрові активи при виході одного з учасників із бізнесу.
• Покупцям готового сайту, застосунку чи онлайн-сервісу, яким потрібна перевірка чистоти прав перед угодою.

Як ми працюємо

1. Розбір ситуації та документів. Дивимося договір із підрядником або трудовий договір, рахунки й акти, листування, дані про реєстранта домену. На цьому етапі стає зрозуміло, чи є у вас правова підстава й наскільки вона міцна.
2. Технічний аудит і фіксація. ІТ-фахівець перевіряє доступи, налаштування домену та хостингу, історію репозиторію, збіги у вихідному коді й слідах у файлах; вміст спірних сторінок фіксуємо у процесуальній формі, поки його не змінили та не видалили.
3. Правова позиція і вибір інструмента. Порівнюємо реальні варіанти — претензія, доменна процедура, позов, заява про припинення порушення до власника сайту та хостинг-провайдера — і чесно проговорюємо ризики й строки кожного.
4. Досудовий етап. Готуємо і надсилаємо вимогу з переліком того, що має бути передано або припинено, ведемо переговори. Частина конфліктів із підрядниками закривається саме тут, коли інша сторона бачить зібрані докази.
5. Скарга або позов. Подаємо скаргу за UA-DRP чи позов до суду, супроводжуємо справу, забезпечуємо докази, за потреби ініціюємо експертизу та заходи забезпечення позову.
6. Виконання і закріплення активів. Супроводжуємо виконання рішення реєстратором, переоформлюємо домен і акаунти на компанію, оформлюємо документи про права так, щоб той самий спір не повторився.

Часті питання

Домен зареєстрований на підрядника. Чи можна переоформити його на компанію без його згоди?

Без згоди реєстранта реєстратор змінить запис лише за рішенням суду компетентної юрисдикції або за рішенням адміністративної комісії в межах доменної процедури. Сам реєстратор спір не вирішує і стороною в ньому не є, тому вимагати щось безпосередньо від нього — марна витрата часу. Порядок дій зворотний: спершу підстава — права на торговельну марку, договір, докази недобросовісності, — потім процедура. Оцінимо, який шлях реалістичний саме у вашій ситуації.

У нас немає торговельної марки. Чи можна забрати домен?

Скарга за UA-DRP будується на правах на знак для товарів і послуг — без нього цей інструмент недоступний. Залишаються інші: спір із підрядником чи колишнім працівником за договором і трудовими відносинами, захист комерційного найменування, подання заявки на марку з поверненням до доменного спору згодом. Крім того, приватний домен другого рівня в зоні .UA делегують лише тому, хто має права на тотожну марку, — у цій зоні питання свідоцтва виникне в будь-якому разі.

Чим процедура UA-DRP відрізняється від суду?

Вона швидша, але вужча. Політику вирішення спорів щодо доменних імен у домені .UA затверджує адміністратор публічного домену, а справи розглядає Центр арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності. Чинна редакція політики діє з 15 лютого 2025 року й охоплює домени другого рівня та третього рівня в публічних доменах — від com.ua до регіональних, зокрема kharkiv.ua і kh.ua. Засоби захисту там обмежені: комісія може лише анулювати реєстрацію або переделегувати домен скаржнику. Збитків, компенсації чи заборони на майбутнє в цій процедурі не присуджують — за ними йдуть до суду. Одне одного ці шляхи не виключають.

Ми заплатили за сайт, але окремого договору про права не підписували. Чиї права на код?

Залежить від того, які документи існують насправді. Закон про авторське право виходить із того, що майнові права на твір, створений за замовленням, переходять до замовника з моменту створення твору, якщо договір замовлення не передбачає іншого. Цивільний кодекс за загальним правилом залишає права на створений за замовленням об’єкт творцеві та замовникові спільно — але лише якщо інше не встановлено договором або законом, а спеціальний Закон про авторське право і є таким законом. Для творів образотворчого мистецтва, створених за замовленням, закон робить виняток на користь автора — проте прямо виводить з-під нього твір, спеціально створений як елемент комп’ютерної програми. Тому доля макета залежить від того, чи створювався він як частина програмного продукту, чи окремо від нього. Тому без письмових документів спір перетворюється на спір про докази: листування, технічне завдання, акти, історія репозиторію.

Сайт зробив наш штатний програміст. Права точно наші?

Для працівника діє правило про службовий твір: майнові права переходять до роботодавця з моменту створення твору в повному складі, якщо трудовий або інший договір не встановив іншого. Особисті немайнові права лишаються в автора. Правило працює лише для трудових відносин — на підрядника — фізичну особу підприємця, фрилансера чи субпідрядника агентства — воно не поширюється, там потрібен договір. Перевіримо, ким виконавець був за документами, а не за звичкою називати його «нашим програмістом».

Чи достатньо скріншота сторінки як доказу?

Роздрукований скріншот суди сприймають слабко. Процесуальні кодекси відносять веб-сайти й сторінки до електронних доказів, а паперова копія електронного доказу письмовим доказом не вважається. Тому вміст фіксують інакше: огляд доказів нотаріусом, комп’ютерно-технічна експертиза, експертний висновок Центру компетенції адресного простору мережі Інтернет, довідки та лог-файли від провайдера, збереження копії через Wayback Machine, огляд сайту адвокатом із відеофіксацією. Спосіб добираємо під конкретну справу — і робимо це до того, як спірну сторінку відредагують.

Скільки часу є після рішення за доменною процедурою, щоб піти до суду?

Політика дає реєстранту 10 робочих днів від повідомлення про рішення, щоб подати позов і надати реєстратору належне підтвердження цього, — інакше рішення виконують. Окремо діє заборона рухати домен: під час провадження і ще 15 робочих днів після нього реєстрацію не можна переделегувати іншій особі чи перенести до іншого реєстратора. Строки короткі, тому позицію готують заздалегідь, а не після оголошення рішення.

Спір за домен і за права на код виграє не той, хто перший обурився, а той, у кого є документ і зафіксований доказ. Тому ми починаємо з холодного аудиту прав і технічної фіксації й лише потім обираємо інструмент — претензію, скаргу за UA-DRP чи позов. Адвокатське бюро «Керімов і партнери» у Харкові супроводжує доменні спори, конфлікти з підрядниками та справи про майнові авторські права на сайт, код і дизайн — від збирання доказів до виконання рішення. Працюємо з клієнтами з Харкова, Харківської області та по всій Україні, зокрема дистанційно.