Кібершахрайство: списання коштів і зламані акаунти

Гроші зникли з картки за кілька хвилин, а банк відповідає, що операція підтверджена. Ваш Telegram або Instagram пише вашим друзям і просить у них позику. Оплата за товар на маркетплейсі пішла на картку «продавця», який зник разом з оголошенням. Сайт, що виглядав як сторінка банку, забрав логін, пароль і одноразовий код. У таких ситуаціях люди втрачають не лише кошти, а й час — на суперечки з підтримкою та очікування реакції слідства, поки технічні сліди зникають. Ми беремо на себе правову частину: фіксуємо докази у формі, придатній для суду, запускаємо кримінальне провадження і ведемо спір із банком — для клієнтів у Харкові й дистанційно для всієї країни.

Правовий механізм тут складається з трьох ліній, які працюють паралельно. Перша — кримінальна: заява про кримінальне правопорушення, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, статус потерпілого і контроль за діями слідчого. Друга — фінансова: спір із банком чи іншим надавачем платіжних послуг щодо неакцептованої платіжної операції, тобто виконаної без згоди платника, та звернення до Національного банку України як регулятора ринку платіжних послуг. Третя — доказова, і вона визначає долю перших двох: цифрові сліди живуть недовго, і те, що не зафіксовано належним чином у перші дні, згодом просто нічим підтвердити.

Чим ми допоможемо

• Розберемо, що саме сталося, і визначимо правову кваліфікацію: заволодіння коштами шляхом обману має ознаки шахрайства (ст. 190 Кримінального кодексу України), доступ до чужого акаунта — несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем (ст. 361 ККУ), а читання чужого листування — порушення таємниці кореспонденції, що передається через комп’ютер (ст. 163 ККУ).
• Зафіксуємо технічні сліди, поки вони ще існують: разом з ІТ-фахівцем, з яким працюємо в парі, зберемо журнали входів і активних сесій, історію пристроїв, службові повідомлення сервісів, дані про доменне ім’я фішингового сайту та його реєстратора.
• Оформимо зібране у процесуально придатну форму — огляд доказів нотаріусом, комп’ютерно-технічна експертиза, експертний висновок Центру компетенції, довідки та журнали від провайдера, збереження копії сторінки у вебархіві Wayback Machine, огляд сайту адвокатом із відеофіксацією. Просто роздрукований скріншот суди сприймають слабко.
• Складемо заяву про кримінальне правопорушення з описом обставин, переліком доданих доказів і правовою кваліфікацією — так, щоб її не було на чому «завернути» ще в канцелярії.
• Домагатимемося внесення відомостей до ЄРДР: закон зобов’язує слідчого, дізнавача чи прокурора зробити це невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, і попередня перевірка матеріалу для цього не потрібна (ч. 1 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України).
• Подамо слідчому судді скаргу на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора — і на невнесення відомостей до реєстру, і на зупинку розслідування після реєстрації (ст. 303 КПК). Таку скаргу подають протягом десяти днів з моменту бездіяльності (ст. 304 КПК), а слідчий суддя розглядає її не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження (ст. 306 КПК).
• Підготуємо і подамо до банку заяву про неакцептовану платіжну операцію з вимогою повернути кошти, витребуємо документи щодо спірного платежу, а в разі формальної відмови — підготуємо звернення до Національного банку України.
• Скористаємося адвокатськими запитами: до банку — про деталі операції та застосовану автентифікацію, до платформи чи хостера — про відомості щодо порушника, до операторів — про технічні дані, які клієнту особисто не видадуть.
• Заявимо вимогу про відшкодування шкоди — цивільним позовом у кримінальному провадженні або окремим позовом, якщо особу порушника встановлено чи відповідальність несе надавач платіжних послуг.

Кому це підходить

• Вам, якщо з картки або банківського застосунку зникли кошти, а операцію ви не підтверджували.
• Якщо ви оплатили товар на маркетплейсі чи в соцмережі, а продавець зник разом з оголошенням і сторінкою.
• Якщо ви ввели реквізити картки або одноразовий код на сайті, що видавав себе за сторінку банку, служби доставки чи державного сервісу.
• Якщо зламали ваш Telegram, Instagram, Facebook чи поштову скриньку і від вашого імені просять гроші у ваших контактів.
• Якщо банк відмовив у поверненні коштів, послався на те, що ви самі розголосили реквізити, і вважає питання закритим.
• Якщо ви вже подавали заяву до поліції, але провадження не зареєстрували або воно місяцями не рухається.
• Якщо викрадене листування, фото чи документи використовують для шантажу й вимагання грошей.
• Військовослужбовцям і членам їхніх родин, які втратили доступ до застосунку чи акаунта, перебуваючи далеко від дому, і не мають змоги особисто ходити по установах.

Як ми працюємо

1. Термінова оцінка ситуації. З’ясовуємо, що і коли сталося, які рахунки та сервіси зачеплені, чи зберігається доступ зловмисника. Формуємо перелік дій на найближчі години — і тих, яких робити не можна, щоб не знищити сліди власноруч.
2. Технічна фіксація. ІТ-фахівець, з яким ми працюємо в парі, знімає журнали, сесії, метадані та копії сторінок. Ми одразу визначаємо, який спосіб засвідчення підходить конкретному доказу: нотаріальний огляд, комп’ютерно-технічна експертиза чи висновок Центру компетенції.
3. Заява і реєстрація провадження. Готуємо і подаємо заяву про кримінальне правопорушення, відстежуємо внесення відомостей до ЄРДР, одночасно заявляємо про визнання вас потерпілим і про доступ до матеріалів.
4. Фінансова лінія. Подаємо до банку заяву про неакцептовану платіжну операцію, вимагаємо документи щодо спірного платежу, аналізуємо, чи належно спрацювала автентифікація, і за потреби звертаємося до Національного банку України.
5. Контроль розслідування. Подаємо клопотання про потрібні слідчі дії: витребування даних у банків, операторів і платформ, призначення експертизи, арешт коштів на рахунку отримувача. Якщо слідство стоїть — подаємо слідчому судді скаргу на бездіяльність.
6. Відшкодування. Коли встановлено особу порушника або підтверджено відповідальність надавача платіжних послуг, заявляємо вимогу про відшкодування майнової та моральної шкоди і супроводжуємо справу до рішення суду.

Часті питання

Чи достатньо скріншотів листування і виписки з банку?

Як робочий матеріал — так, як доказ у суді — здебільшого ні. Простий роздрукований скріншот легко поставити під сумнів, тому зміст веб-сторінки чи листування фіксують інакше: оглядом доказів у нотаріуса, комп’ютерно-технічною експертизою, експертним висновком Центру компетенції, який має акредитацію від об’єднання підприємств «Український мережевий інформаційний центр», довідками та журналами провайдера, збереженням копії сторінки у вебархіві або оглядом сайту адвокатом із відеофіксацією. Спосіб добираємо під конкретний доказ і під те, куди він піде далі.

У поліції не хочуть приймати заяву й кажуть, що шансів немає. Що робити?

Відмова у прийнятті та реєстрації заяви про кримінальне правопорушення законом не передбачена. Відомості вносять до ЄРДР невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, і попередня перевірка для цього не потрібна (ч. 1 ст. 214 КПК). Якщо відомості не внесли — це бездіяльність, яку оскаржують слідчому судді (ст. 303 КПК); скаргу подають протягом десяти днів (ст. 304 КПК), а суддя розглядає її не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження (ст. 306 КПК). Ми готуємо, подаємо і підтримуємо таку скаргу.

Банк відмовив у поверненні коштів. Це остаточно?

Ні, це позиція однієї зі сторін спору. Закон України «Про платіжні послуги» оперує поняттям неакцептованої платіжної операції — виконаної без згоди платника. Спір зводиться до кількох питань: чи давали ви згоду, чи належно спрацювала автентифікація, чи виконав надавач платіжних послуг свої обов’язки і чи не порушили ви правил користування платіжним інструментом. Саме на цьому вододілі закон розподіляє збитки між банком і клієнтом. Ми витребовуємо в банку документи щодо операції, аналізуємо їх, за потреби звертаємося до Національного банку України і готуємо позов до суду.

Я сам переказав гроші шахраю. Чи є сенс щось робити?

Сенс є. По-перше, добровільність переказу під впливом обману — це і є ознака шахрайства (ст. 190 ККУ), а не підстава закрити тему. По-друге, рахунок отримувача — це слід: за ним встановлюють особу, а кошти на рахунку можна намагатися заблокувати й заарештувати, доки їх не вивели далі. Тому швидкість тут важить більше за суму: чим раніше подано заяву і заявлено клопотання про арешт, тим більше шансів, що є що арештовувати.

Зламали Telegram чи Instagram, але грошей не брали. Це взагалі кримінал?

Так. Доступ до чужого акаунта без дозволу власника має ознаки несанкціонованого втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем (ст. 361 ККУ), а читання чужої кореспонденції — ознаки порушення її таємниці (ст. 163 ККУ). Якщо від вашого імені випрошували гроші у контактів, до цього додається шахрайство. Скарга у підтримку платформи може повернути доступ, але вона не створює доказів і нікого не притягує до відповідальності — це різні завдання, і виконувати їх треба паралельно.

Скільки часу є на реакцію?

Що менше, то краще. Журнали сесій і технічні дані зберігаються обмежений час, а гроші з підставних рахунків виводять протягом годин. Процесуальні строки теж короткі: скаргу на бездіяльність слідчого подають протягом десяти днів (ст. 304 КПК), а строк повідомлення банку про спірну операцію визначають закон і ваш договір обслуговування. Тому першу фіксацію доказів варто робити ще до того, як стане зрозуміло, чим закінчиться розмова з підтримкою банку чи платформи.

Я не в Харкові. Чи можна вести справу дистанційно?

Так. Заяви, скарги і клопотання подаються в електронній формі або поштою, документи ми узгоджуємо онлайн, участь у розгляді скарг і засіданнях можлива у режимі відеоконференції. Особиста присутність потрібна не завжди — і для людей, які фізично не можуть приїхати, зокрема для військовослужбовців, це принципово.

Кібершахрайство лишається безкарним не тому, що зловмисника неможливо знайти, а тому, що момент фіксації доказів минає, а заява губиться між канцелярією і чергою на розгляд. Тому ми ведемо дві лінії одночасно: технічно закріплюємо сліди у формі, придатній для суду, і процесуально не даємо справі зупинитися. Адвокатське бюро «Керімов і партнери» у Харкові веде справи про списання коштів, зламані акаунти, фішинг та обман на онлайн-майданчиках — від першої заяви до вимоги про відшкодування шкоди. Працюємо з клієнтами з Харкова, Харківської області та по всій Україні, зокрема дистанційно.