КЦС ВС у постанові від 1 липня 2026 року у справі №761/8812/23 пояснив строк давності для неустойки за прострочення повернення орендованої речі. Висновок наведено в офіційному огляді за липень. До вимоги за частиною другою статті 785 ЦК застосовується загальна трирічна давність.
Правова позиція та обставини
Ця неустойка у вигляді подвійної плати є самостійним заходом майнової відповідальності за неповернення речі після припинення найму. Її не слід механічно прирівнювати до будь-якого штрафу або пені в договорі та застосовувати строк лише за назвою платежу.
Для власника важливі дата припинення договору та факт прострочення повернення. Для наймача — докази фактичної передачі, запропонованого прийняття та обставини, які впливають на відповідальність. Вимога про звичайну орендну плату і санкція за неповернення мають різні підстави.
Практичні дії та обмеження
До розрахунку слід додати договір, документи про його припинення, акт повернення або листування щодо передачі. Періоди та суми потрібно розділити, щоб не поєднати несумісні нарахування. Якщо заявляють позовну давність, перевіряють початок її перебігу й застосовні правила для відповідних дат.
Трирічний строк не означає автоматичного стягнення подвійної плати в будь-якому спорі. Необхідно довести підстави відповідальності та її період. Висновок щодо природи платежу допомагає перевірити вимогу, але не замінює аналізу конкретного договору й поведінки сторін.
Джерела та правнича допомога
Джерела: Постанова в ЄДРСР; Офіційний огляд Верховного Суду.
Пов’язана послуга бюро: Операції з нерухомістю. Обсяг допомоги визначається після перевірки документів і обставин конкретного звернення.