ККС ВС у постанові від 3 серпня 2026 року у справі №183/7165/23 розглянув ситуацію військового, який після СЗЧ добровільно повернувся та продовжив службу. Офіційний серпневий огляд пояснює: фактичне повернення має значення для оцінки умови звернення з наміром повернутися.
Правова позиція та обставини
У цій справі наказ командира про прибуття військовослужбовця на службу визнав належним письмовим підтвердженням згоди командира. Відсутність окремого клопотання про майбутній намір не перекреслила вже виконаного добровільного повернення. Суд оцінював реальну поведінку й документи, а не тільки назву заяви.
При цьому застосування частини п’ятої статті 401 КК потребує сукупності встановлених умов. У розглянутому провадженні суд оцінив перше вчинення відповідного правопорушення під час воєнного стану, повернення, продовження служби та письмову згоду. Це не загальна амністія для кожного випадку відсутності в частині.
Практичні дії та обмеження
До правового аналізу варто отримати наказ про прибуття, документи щодо проходження служби після повернення та матеріали обвинувачення. Важливо встановити, який епізод розглядають і що саме підтверджують службові записи. Відомості про інші періоди відсутності не слід автоматично прирівнювати до встановлених судом злочинів.
Повернення без належного оформлення може створити доказові проблеми, тому документи потрібно зберігати. Висновок ВС не означає автоматичного закриття справи лише зі слів військового. Підстави звільнення від відповідальності оцінює компетентний орган у конкретному провадженні за чинним законом.
Джерела та правнича допомога
Джерела: Постанова в ЄДРСР; Офіційний огляд Верховного Суду.
Пов’язана послуга бюро: Самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Обсяг допомоги визначається після перевірки документів і обставин конкретного звернення.