Оцінка ІВ, постановка на баланс і роялті

Бренд працює, патент приносить дохід, розробка окупилася — а в балансі компанії порожньо, і для банку, інвестора чи покупця частки ви виглядаєте як бізнес без активів. Або дзеркальна ситуація: роялті на пов’язану компанію сплачуються роками, а в акті перевірки податкова пише, що витрати не мають ділової мети, і донараховує податок на прибуток разом зі штрафом. Ми беремо на себе правову частину цієї роботи: перевіряємо, чи ваші права взагалі придатні для капіталізації, готуємо документальну базу для оцінювача та бухгалтера, вибудовуємо ліцензійні конструкції і роялті-платежі так, щоб кожен платіж мав документальне обґрунтування на випадок перевірки. Допомагаємо бізнесу з Харкова та інших регіонів.

Важливо розуміти межу відповідальності. Вартість визначає суб’єкт оціночної діяльності у звіті про оцінку, актив на баланс ставить бухгалтер, а висновок про правомірність витрат робить податкова або суд. Наша частина — юридична: підтвердити, що права чинні й належать саме вашій юридичній особі, зібрати правовстановлюючий пакет, коректно оформити ліцензійні відносини та обґрунтувати ділову мету платежів. Механізм зчеплений із трьох ланок: чинні права — звіт про оцінку та зарахування об’єкта на баланс як нематеріального активу за НП(С)БО 8 з актом введення в господарський оборот за типовою формою НА-1 — і вже на цій основі роялті з їхніми податковими наслідками за Податковим кодексом. Слабкість будь-якої ланки руйнує всю конструкцію.

Чим ми допоможемо

• Проведемо правовий аудит портфеля: чи чинні свідоцтва та патенти, хто зазначений власником у реєстрі, чи не залишилися права в розробника або в колишньої компанії групи, чи оформлене передання майнових прав.
• Підготуємо документальну базу для зарахування об’єкта на баланс — правовстановлюючі документи, розпорядчий акт про строк корисного використання, акт введення в господарський оборот за типовою формою НА-1, інвентарну картку.
• Складемо технічне завдання оцінювачу та перевіримо його повноваження: кваліфікаційне свідоцтво за напрямом оцінки бізнесу та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності, і чинний сертифікат суб’єкта оціночної діяльності.
• Проаналізуємо готовий звіт про оцінку на відповідність Національному стандарту № 4, а якщо висновок про вартість викликає сумніви — ініціюємо рецензування звіту.
• Розробимо ліцензійний договір або договір про передання майнових прав: предмет, вид ліцензії, територія і строк, база та ставка роялті, порядок звітування ліцензіата, наслідки припинення правової охорони.
• Перевіримо, чи ваш платіж узагалі є роялті за підпунктом 14.1.225 Податкового кодексу: винагорода за використання програми «кінцевим споживачем» і придбання примірників під це визначення не підпадають, а кваліфікація платежу змінює всю податкову картину.
• Прорахуємо різниці за підпунктами 140.5.6 і 140.5.7 Податкового кодексу та зберемо файл обґрунтування ділової мети платежу до того, як його попросить контролюючий орган.
• Супроводимо внесення прав інтелектуальної власності до статутного капіталу: одностайне рішення загальних зборів про грошову оцінку негрошового вкладу, договір про передання майнових прав, реєстрацію факту передання прав, чинність яких пов’язана з державною реєстрацією, та відображення вкладу в обліку за погодженою засновниками справедливою вартістю.
• Захистимо позицію під час перевірки та після неї — заперечення на акт, адміністративне оскарження, представництво в адміністративному суді у спорі про зняття витрат на роялті.

Кому це підходить

• Власникам бізнесу, які готуються до продажу частки, залучення інвестора чи кредиту і хочуть, щоб бренд і технологія були видимі у звітності, а не лише в презентації.
• ІТ-компаніям і продуктовим командам, які ліцензують програмне забезпечення й мають чітко розмежувати роялті та плату за використання «кінцевим споживачем».
• Виробникам, які застосовують власний винахід, корисну модель чи промисловий зразок і хочуть амортизувати їхню вартість, а не тримати актив поза обліком.
• Групам компаній, де торговельна марка належить одній юридичній особі, а користуються нею інші, — внутрішньогрупові платежі потребують окремого обґрунтування.
• Компаніям, які виплачують роялті іноземному ліцензіару та стикаються з питанням ставки за конвенцією і статусу бенефіціарного власника доходу.
• Засновникам, які планують внести права на об’єкт інтелектуальної власності до статутного капіталу замість грошового вкладу.
• Науковим установам і закладам вищої освіти державної форми власності, для яких незалежна оцінка таких внесків прямо передбачена законом.
• Бізнесу, який уже отримав акт перевірки зі зняттям витрат на роялті або письмовий запит податкової щодо ділової мети виплат.

Як ми працюємо

1. Розбір ситуації. З’ясовуємо, які об’єкти є в компанії, ким і за яких обставин вони створені, які договори укладені та яка мета: звітність і баланс, угода з інвестором, платежі всередині групи чи захист від донарахувань.
2. Правовий аудит прав. Звіряємо дані реєстрів, ланцюжок переходу прав, режим службових творів і винаходів, чинність охоронних документів. Фіксуємо прогалини, які потрібно закрити до звернення до оцінювача.
3. Підготовка до оцінки. Формуємо пакет документів для суб’єкта оціночної діяльності, узгоджуємо мету оцінки та базу вартості, супроводжуємо укладення договору на проведення оцінки й приймання готового звіту.
4. Документування активу. Готуємо розпорядчий акт про строк корисного використання та акт введення в господарський оборот, узгоджуємо з бухгалтером первісну вартість, метод амортизації й розкриття у фінансовій звітності.
5. Побудова роялті. Розробляємо ліцензійний договір, обґрунтовуємо базу та ставку платежу, прораховуємо податкові різниці й порядок утримання податків при виплаті резиденту та нерезиденту.
6. Супровід перевірки чи спору. Готуємо відповіді на запити, заперечення на акт перевірки, скаргу в порядку адміністративного оскарження, а за потреби — позов і представництво в суді.

Часті питання

Чи обов’язково залучати незалежного оцінювача, щоб поставити марку на баланс?

Не в кожному випадку. Закон «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» перелічує ситуації, коли оцінка обов’язкова: операції з державним і комунальним майном, переоцінка основних фондів для цілей бухгалтерського обліку, визначення збитків. Серед випадків, коли обов’язковою є саме незалежна оцінка, закон називає внесення державними науковими установами, державними університетами, академіями та інститутами майнових прав інтелектуальної власності як внеску до статутного капіталу господарських товариств. Для приватної компанії формальної вимоги немає, але НП(С)БО 8 дозволяє зарахувати актив на баланс лише за умови, що його вартість можна достовірно визначити, — і звіт незалежного оцінювача залишається найпростішим способом підтвердити її перед аудитором, банком і податковою.

Якими підходами оцінюють права інтелектуальної власності?

Національний стандарт № 4 «Оцінка майнових прав інтелектуальної власності», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 року № 1185, передбачає три методичні підходи: дохідний, порівняльний і витратний. У межах дохідного підходу застосовуються метод переваги у прибутку, метод розподілу прибутків, метод додаткового прибутку та метод роялті, за яким вартість визначається як сума дисконтованих ліцензійних платежів; базою роялті може бути виручка від реалізації ліцензійної продукції, обсяг виробництва в натуральному виразі або прибуток, а ставка роялті визначається за результатами аналізу ринку подібних об’єктів. Вибір підходу і його обґрунтування — робота оцінювача, наша ж частина в тому, щоб мета оцінки, база вартості та перелік прав у завданні відповідали тому, для чого звіт вам насправді потрібен.

Ми самі створили і розкрутили бренд. Його можна капіталізувати?

Прямо — ні. НП(С)БО 8 відносить витрати на створення торгових марок, витрати на рекламу і просування продукції та витрати на дослідження до витрат того звітного періоду, в якому вони здійснені, і не дозволяє визнавати їх нематеріальним активом. Тобто вартість власноруч побудованого бренду сама собою в баланс не потрапляє. Законні шляхи існують — придбання прав, отримання їх за договором про передання майнових прав, внесення до статутного капіталу, операції в межах реорганізації, — але кожен має власні податкові наслідки, і саме тут потрібен попередній правовий розбір: помилка на цьому кроці згодом обертається зняттям амортизації під час перевірки.

Скільки років амортизувати такий актив?

У бухгалтерському обліку строк корисного використання підприємство встановлює самостійно в розпорядчому акті під час зарахування об’єкта на баланс; нематеріальні активи з невизначеним строком корисного використання амортизації не підлягають. У податковому обліку підпункт 138.3.4 Податкового кодексу прив’язує строк до правовстановлюючого документа з мінімальними межами: не менш як 5 років для прав на об’єкти промислової власності та не менш як 2 роки для авторського права і суміжних прав. Якщо строк дії права користування в документі не встановлено, платник визначає його самостійно — не менше двох і не більше 10 років. Розбіжність між бухгалтерським і податковим строком доводиться пояснювати, тому обидва рішення краще узгоджувати одразу.

Якими податками супроводжується виплата роялті?

Виплати роялті у грошовій формі або у вигляді цінних паперів, які здійснюються емітентом, не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість — це підпункт 196.1.6 Податкового кодексу; щойно платіж погашається в негрошовій формі, звільнення не спрацьовує, тому форма розрахунків у договорі важить не менше за саму ставку. Якщо роялті отримує автор — фізична особа, дохід оподатковується за правилами, встановленими для дивідендів, за ставкою для пасивних доходів: 18 відсотків податку на доходи фізичних осіб та 5 відсотків військового збору, а компанія-платник виступає податковим агентом. Наслідки хибної кваліфікації платежу лягають саме на того, хто виплачує, тож ми починаємо з перевірки, чи є ця виплата роялті в розумінні підпункту 14.1.225 Податкового кодексу.

Скільки податку утримувати при виплаті роялті нерезиденту?

Базове правило підпункту 141.4.2 Податкового кодексу — 15 відсотків від суми виплати, за рахунок нерезидента, якщо інше не передбачено чинним міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування. Знижену ставку за конвенцією можна застосувати лише тоді, коли нерезидент є бенефіціарним (фактичним) власником доходу і надав довідку, що підтверджує його податкове резидентство, належно легалізовану та перекладену; податкові вигоди не надаються, якщо головною метою операції було саме одержання цих вигод. У 2026 році Міністерство фінансів окремо роз’яснило поширену конструкцію, коли кошти перераховуються на рахунок українського агента нерезидента: податковим агентом залишається ліцензіат, який здійснює виплату, і саме він утримує податок та відображає операцію в додатку ПН до декларації з податку на прибуток.

Через що податкова найчастіше знімає роялті з витрат?

Через різниці, передбачені пунктом 140.5 Податкового кодексу. За підпунктом 140.5.6 фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму роялті на користь нерезидента, що перевищує доходи від роялті, збільшені на 4 відсотки чистого доходу від реалізації за рік, який передує звітному; це коригування не застосовується, якщо операція не є контрольованою і суму витрат підтверджено за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки». Окремо працює тест ділової мети: за підпунктом 14.1.231 Податкового кодексу він застосовується для цілей статті 39, у тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, а обов’язок доводити такі обставини покладено на контролюючий орган. За підпунктом 140.5.7 коригування здійснюється в повному обсязі в окремих випадках: коли нерезидент не є бенефіціарним отримувачем роялті, не підлягає оподаткуванню щодо роялті в державі свого резидентства або коли права інтелектуальної власності на об’єкт уперше виникли в резидента України; повне коригування не застосовується, якщо бенефіціарний власник надав право отримувати роялті іншим особам. Обґрунтування ми збираємо заздалегідь — під час перевірки доводити ділову мету значно складніше.

Оцінка прав інтелектуальної власності, постановка їх на баланс і роялті — не бухгалтерська формальність, а зчеплення трьох груп документів: правовстановлюючих, оціночних і податкових. Досить, щоб не тримався один вузол, — і актив із переваги перетворюється на предмет спору з податковою чи на аргумент проти вас під час перевірки бізнесу перед угодою. Адвокатське бюро «Керімов і партнери» у Харкові супроводжує цей шлях від аудиту прав до захисту позиції в разі донарахувань: розберемо вашу ситуацію, підготуємо документи, вибудуємо конструкцію роялті й домагатимемося збереження ваших витрат у спорі з контролюючим органом. Працюємо з клієнтами з Харкова, Харківської області та по всій Україні, зокрема дистанційно.