Об’єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду розглянула спір між банком і дочкою вкладника, якій батько за життя подарував права на депозит. Суд пояснив: право вимоги за договором банківського вкладу є окремим майновим правом і може бути предметом договору дарування. Водночас це рішення не означає автоматичної виплати коштів у кожній подібній ситуації.
Чому виник спір із банком
За матеріалами справи, чоловік розмістив гроші на депозитному рахунку. 24 серпня 2022 року він уклав із дочкою нотаріально посвідчений договір дарування, за яким передав їй кошти з відсотками та нарахуваннями, що перебували на вкладному рахунку. Через п’ять днів дарувальник помер.
Дочка звернулася до банку з вимогою переоформити депозит або виплатити гроші. Банк відмовив: на його думку, кошти після внесення на рахунок стали власністю банку, фактичної передачі грошей дочці за життя вкладника не відбулося, тому вклад мав увійти до спадщини.
Гроші на рахунку і право вимоги — не одне й те саме
Верховний Суд звернув увагу на правову природу банківського вкладу. Вкладник має не право власності на конкретні купюри, передані банку, а зобов’язальне право вимагати повернення суми вкладу та передбачених договором нарахувань.
Майнові права є самостійними об’єктами цивільних прав. Тому предметом дарування можуть бути не лише речі або гроші, а й право вимоги до іншої особи. У цій справі суди мали з’ясувати, що саме сторони передали за нотаріальним договором: гроші як речі чи право вимоги за депозитом.
Чи входить подароване право на вклад до спадщини
Якщо вкладник за життя належним чином передав іншій особі майнове право вимоги до банку, це право може вже не належати йому на момент смерті. Тоді питання про одержання коштів вирішується не лише за правилами спадкування, а з урахуванням чинності та змісту договору дарування.
Однак сам заголовок договору не визначає результат спору. Потрібно перевірити його предмет, форму, повноваження сторін, умови депозиту та те, чи не передбачав договір дарування обов’язок передати майно в майбутньому. Значення можуть мати також повідомлення банку й документи, які одержувач подав після смерті вкладника.
Верховний Суд не присудив гроші остаточно
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили дочці, виходячи з того, що фактичної передачі коштів не було. Об’єднана палата частково задовольнила касаційну скаргу, скасувала попередні рішення та направила справу на новий розгляд.
Причина полягала в тому, що нижчі суди не дали належної оцінки правовій природі предмета дарування. Касаційний суд не встановлює нові фактичні обставини та не проводить розрахунок належних сум замість суду першої інстанції. Отже, висновок Верховного Суду важливий для тлумачення права, але остаточний результат конкретного спору має визначити новий розгляд.
Що перевірити спадкоємцю або обдаровуваному
- оригінал договору банківського вкладу та всі додаткові угоди;
- нотаріальний договір дарування з точним описом його предмета;
- банківські виписки про суму вкладу, відсотки й рух коштів;
- письмову вимогу до банку та офіційну відповідь із причинами відмови;
- спадкову справу та заяви інших осіб, які претендують на вклад.
До звернення до суду варто визначити, з якої правової підстави заявляється вимога: як одержувач подарованого майнового права чи як спадкоємець. Змішування цих підстав може вплинути на предмет позову, склад учасників справи та перелік доказів.
Джерела: повідомлення Верховного Суду від 21 вересня 2026 року; постанова Об’єднаної палати КЦС ВС від 7 вересня 2026 року у справі № 359/523/23.
Пов’язана послуга: правова допомога у спадкових спорах.