Реальне дарування на шкоду кредитору та угода без наміру створити юридичні наслідки мають різну кваліфікацію. Верховний Суд пояснив, чому ці підстави не можна механічно підміняти одна одною. Йдеться про постанову Верховного Суду від 12.08.2026 у справі №636/5079/21, включену до огляду, оприлюдненого 28 вересня.
Що розглядав суд
Суд досліджував відчуження майна за даруванням. Якщо передача справді відбулася, питання полягає у можливому зловживанні правом та шкоді кредитору. Назвати угоду фіктивною лише через підозрілий момент або спорідненість сторін недостатньо.
Чому це має значення
Для фраудаторного правочину оцінюються обставини, які свідчать про використання відчуження для шкоди інтересам кредитора. Для фіктивності — відсутність наміру створити погоджені наслідки. Від цього залежать предмет доказування і належне формулювання вимоги.
Спорідненість або сам факт непогашеного боргу не роблять кожне дарування недійсним. Цей спір відрізняється від оцінки шлюбного договору: форма відчуження, наслідки і доказова ситуація мають самостійне значення.
Що перевірити у своїй ситуації
Зіставте дати виникнення боргу, вимог про оплату та дарування. Перевірте фактичну передачу, майновий стан і відносини сторін. У позові пояснюйте конкретні ознаки заявленої кваліфікації, а не лише небажаний результат для стягнення.
Оцінити документи та належний спосіб захисту допомагає Захист інтересів у боргових спорах.
Джерела: ЄДРСР: повний текст постанови; Верховний Суд: офіційне повідомлення.