Херсонський апеляційний суд скасував заочне рішення про стягнення з клієнта 118 917,43 грн за чотирма онлайн-кредитами та ухвалив нове рішення — повністю відмовити фінансовій компанії у позові. Додатково з позивача на користь клієнта стягнуто 3 633,60 грн судового збору за апеляційну скаргу. Інтереси відповідача у справі № 650/263/25 представляв адвокат Керімов Алік Замірович — керівник Адвокатського бюро «Керімов та партнери».
Ключовим для результату стало не заперечення електронної форми кредитних договорів і не формальна критика факторингу. Апеляційний суд встановив інше: позивач не надав належних первинних документів, які підтверджували б перерахування кредитних коштів відповідачу, а подані розрахунки не дозволяли перевірити ані виникнення боргу, ані правильність заявленої суми.
Цей кейс показує, чому вимога колекторської або фінансової компанії про стягнення кредитної заборгованості не повинна сприйматися як безумовно доведена лише через наявність договору, реєстру боржників і внутрішнього розрахунку. Кредитор має підтвердити кожну істотну обставину належними, допустимими та достатніми доказами.
З якими вимогами фінансова компанія звернулася до суду
У січні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» подало позов до фізичної особи про стягнення заборгованості. Позивач посилався на чотири електронні кредитні договори, права вимоги за якими, за його твердженням, були отримані від первісних кредиторів за договорами факторингу.
Два договори позики були укладені з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». За кожним із них заявлялося про надання 10 000 грн. Ще два кредитні договори були укладені з ТОВ «Аванс Кредит»: за одним позивач зазначав суму основного боргу 8 999,96 грн, за іншим — 4 970 грн.
Усього фінансова компанія просила стягнути 118 917,43 грн. Із цієї суми 33 969,96 грн позивач визначив як основний борг, а 84 947,47 грн — як проценти. Окремо компанія вимагала компенсувати 3 028 грн судового збору. Таким чином, фінансове навантаження для відповідача могло перевищити 121 тисячу гривень.
- 45 875 грн — за договором позики № 2546515;
- 34 390 грн — за договором позики № 79452121;
- 22 499,93 грн — за кредитним договором № 29467-12/2023;
- 16 152,50 грн — за кредитним договором № 46552-01/2024.
Заочним рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 7 жовтня 2025 року позов було задоволено. Суд першої інстанції виходив із того, що кредитодавці виконали свої зобов’язання, а відповідач не повернув кошти у встановлені строки.
Чому довелося оскаржувати заочне рішення
Заочне рішення ухвалюється без участі відповідача за передбачених процесуальним законом умов. На практиці людина інколи дізнається про стягнення вже після ухвалення рішення або навіть на стадії його виконання. Це не означає, що захист втрачено, але строки та спосіб реагування мають критичне значення.
Від імені клієнта Адвокатське бюро «Керімов та партнери» спочатку подало заяву про перегляд заочного рішення. 18 лютого 2026 року суд першої інстанції залишив її без задоволення. Після цього адвокат підготував апеляційну скаргу з вимогою скасувати рішення та відмовити фінансовій компанії у стягненні кредитної заборгованості.
Апеляційний суд поновив строк на оскарження, після усунення процесуальних недоліків відкрив провадження та перевірив рішення першої інстанції в межах доводів скарги. Це важлива практична деталь: навіть якщо строк пропущено, закон допускає його поновлення за наявності обґрунтованих підстав, але відповідне клопотання повинно бути належно підготовлене.
На чому ґрунтувалася апеляційна скарга
Захист звернув увагу на те, що самі копії електронних договорів не доводять фактичного надання грошей. Для виникнення обов’язку повернути кредит необхідно підтвердити, що кошти справді були перераховані позичальнику. Так само позивач повинен довести розмір боргу, період нарахування процентів і застосовану ставку.
У матеріалах справи не було платіжних інструкцій, банківських виписок або інших первинних документів про переказ заявлених сум на картковий рахунок відповідача. Реєстри боржників і розрахунки, створені фінансовою компанією, підтверджували лише зміст її власної позиції, але не замінювали документів про реальну фінансову операцію.
Також в апеляції порушувалися питання переходу прав вимоги за договорами факторингу, повідомлення боржника про заміну кредитора, співмірності процентів та застосування законодавства про споживче кредитування. Проте вирішальною для суду стала саме недоведеність видачі кредитних коштів і заявленого розміру заборгованості.
Договір і реєстр боржників ще не доводять видачу коштів
Апеляційний суд визнав, що електронні правочини можуть укладатися за допомогою одноразового ідентифікатора та мають юридичну силу за дотримання вимог закону. Суд також не погодився з тим, що сам факт відступлення майбутніх вимог або неповідомлення боржника автоматично робить вимогу нового кредитора недійсною.
Водночас наявність дійсного договору ще не доводить його фактичне виконання кредитодавцем. Якщо за умовами договору позика надається шляхом безготівкового переказу, саме операція з перерахування коштів підтверджує, що особа отримала гроші. Для цього можуть використовуватися банківська виписка, платіжна інструкція, меморіальний ордер або інший первинний документ.
Позивач заперечував, що документи про рух коштів зберігаються у первісних кредиторів або банку та можуть містити банківську таємницю. Однак суд наголосив: тягар доказування позовних вимог лежить саме на позивачеві. Якщо компанія не може самостійно отримати необхідні документи, вона має право просити суд витребувати їх, а не перекладати обов’язок доказування на відповідача.
Чому розрахунок заборгованості не став достатнім доказом
Фінансова компанія надала розрахунки заборгованості, складені не первісними кредиторами, а нею самою. У цих документах не було повної інформації про арифметичні дії, періоди нарахування та процентні ставки. Без підтвердження первинної операції з видачі коштів такі таблиці не дозволяли встановити, чи виник борг узагалі та чи відповідає його розмір заявленим 118 917,43 грн.
Суд послався на підхід Верховного Суду, за яким розрахунок боргу є результатом арифметичних дій сторони, а не самостійним доказом проведених банківських операцій. Належним підтвердженням можуть бути, зокрема, виписки з рахунків, які дозволяють перевірити надходження коштів, платежі позичальника, залишок основної суми та порядок нарахування процентів.
У цивільному процесі кожна сторона доводить ті обставини, на які посилається. Позивач, який просить стягнути кредитну заборгованість, повинен довести фактичну видачу кредиту, наявність невиконаного зобов’язання, правильність розрахунку та своє право вимагати платіж. Відповідач не зобов’язаний спочатку спростовувати суму, яку кредитор ще не підтвердив належними доказами.
Результат справи: замість 118 917,43 грн — нуль до стягнення
9 червня 2026 року Херсонський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу клієнта, інтереси якого представляло Адвокатське бюро «Керімов та партнери». Заочне рішення суду першої інстанції було скасовано, а у задоволенні позову фінансової компанії про стягнення заборгованості відмовлено повністю.
Практичний результат — із клієнта не стягнуто жодної гривні із заявлених 118 917,43 грн, а також не покладено 3 028 грн судового збору, присуджених першою інстанцією. Навпаки, з фінансової компанії на користь відповідача стягнуто 3 633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Коректно називати цей результат не «автоматичним списанням кредитів», а повною відмовою у конкретному позові через недоведеність вимог. Суд не встановлював загальне правило, що електронні кредити або договори факторингу є недійсними. Він оцінив докази саме у справі № 650/263/25 і дійшов висновку, що їх недостатньо для стягнення.
Постанова набрала законної сили 9 червня 2026 року. За загальним правилом вона не підлягає касаційному оскарженню, крім виняткових випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Повний текст рішення доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Що цей кредитний кейс означає для інших позичальників
Справа не означає, що будь-який борг перед МФО або колекторською компанією можна анулювати за однаковим сценарієм. В іншому процесі кредитор може надати банківські виписки, платіжні документи, детальний розрахунок та інші докази, яких бракувало тут. Результат залежить від договорів, руху коштів, строків, доказів переходу права вимоги та процесуальної поведінки сторін.
Водночас рішення демонструє, що судовий захист у кредитному спорі має сенс навіть після заочного рішення. Необхідно перевіряти не тільки процентну ставку або розмір штрафів, а весь ланцюг доказування: від факту укладення електронного договору й переказу коштів до факторингу, повідомлення боржника та остаточного розрахунку.
- чи є докази фактичного перерахування кредитних коштів;
- чи підтверджено розмір основного боргу первинними документами;
- за який період і за якою ставкою нараховані проценти;
- чи набув позивач право вимоги саме за вашим договором;
- чи дотримано строки позовної давності та процесуальні строки;
- чи належно повідомляли відповідача про судовий розгляд;
- чи відповідають заявлені вимоги законодавству про споживче кредитування.
Як діяти, якщо фінансова компанія подала позов
Не варто ігнорувати судову кореспонденцію або сподіватися, що справа вирішиться без участі відповідача. Наслідком може стати заочне рішення, відкриття виконавчого провадження, арешт рахунків або стягнення коштів. Чим раніше адвокат отримає матеріали, тим більше процесуальних можливостей залишається для захисту.
Насамперед потрібно перевірити номер справи, дату отримання документів, зміст позову та додані докази. Якщо заочне рішення вже ухвалено, слід визначити належний спосіб оскарження та обчислити строки. Одночасно варто отримати відомості про рух коштів за картковими рахунками, зберегти листування з кредитором і не визнавати неперевірену суму боргу лише через телефонні вимоги колекторів.
Правнича допомога у кредитних і боргових спорах
Адвокатське бюро «Керімов та партнери» веде справи про стягнення заборгованості, оскарження заочних рішень, вимоги фінансових компаній і колекторів, онлайн-кредити та договори факторингу. У справі № 650/263/25 адвокат бюро домігся скасування рішення про стягнення 118 917,43 грн і повної відмови позивачеві.
Якщо ви отримали позов, судовий наказ, заочне рішення або постанову виконавця у кредитній справі, документи потрібно оцінювати комплексно. Детальніше про напрям роботи бюро — на сторінці кредитні та боргові спори. Для первинного аналізу підготуйте судові документи, кредитний договір, доступні банківські виписки та листування з кредитором.
Потрібна допомога у спорі з кредитором?
Перевіримо докази боргу, розрахунок заборгованості та законність вимог фінансової компанії.