З 1 лютого 2025 року в Україні набувають чинності важливі зміни в законодавстві, що стосуються військовослужбовців, які пропали без вісті за особливих обставин. Ці нововведення регламентують права батьківщини зниклих військових, порядок отримання грошового забезпечення та інші соціальні гарантії.
Адвокат Алік Керімов та фахівці адвокатського бюро “Керімов та партнери” проведуть детальний розбір ключових аспектів цих змін, нададуть практичні поради щодо юридичних процедур та розглянуть судову практику у справах про пропавших безвісті військовослужбовців.
Цей семінар стане корисним для батьків зниклих безвісти військових, які шукають відповіді на складні юридичні питання, а також для правозахисників, які працюють у сфері соціальної підтримки військовослужбовців.
Порядок виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовців у період дії воєнного стану: Чим врегульовано? Які підстави для виплати? Хто може отримати допомогу? Строк звернення. Хто з родичів не має права на ОГД? Порядок оформлення ОГД. Суднова практика.
Оформлення виплат сім'ям загиблих військовослужбовців
Як уже зазначав на минулому семінарі з цієї теми це є сумна і болісна тема, однак реалії життя вимагають знання цього питання: як оформити виплати за загиблого военнослужбовця.
Одноразова грошова допомога (далі – ОГД) назначається та виплачується у разі загибелі військовослужбовця Збройних Сил України під час дії воєнного стану, а також смерті осіб, які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва), полученого на військовій службі у Збройних Силах України період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в період здійснення зазначених заходів, не пізніше ніж за один рік після поранення (контузії, травми, каліцтва).
За загальною нормою – у разі: загибелі (смерті) - одноразова грошова допомога виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, після їх особистої заяви чи заяви їх законних представників.
На початку повномасштабного до цієї категорії внесені зміни 19.03.2022 року та зазначили наступний круг осіб.
Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпункти 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
2. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпункти 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на назначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився з іншими, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 3 розділу I цього Закону, який набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та застосовується з 24 лютого 2022 року.
2. Кабінету Міністрів України в тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:
навести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Та наразі дану статтю внесені останні зміни якою розширено кількість осіб зміни набули чинності з 29.03.2024:
"Стаття 16-1. Особи, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги
1. У випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.
2. За наявності особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, на користь яких складено таке особисте розпорядження, у розмірі частки, визначеної у такому розпорядженні в процентах.
Незалежно від змісту особистого розпорядження право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки загиблої (померлої) особи у розмірі 50 відсотків частки, яка належала б кожному з них та виплати одноразової грошової допомоги за відсутності особистого розпорядження.
3. У разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, на рівних частках.
4. До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належати:
діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, щодо яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
вдова (вдівець);
батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені щодо неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на годину її загибелі (смерті);
онуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
жінка (чоловік), з якою (з яким) загинула (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили ;
утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";
Строк звернення:
Особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, що зазначена у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до ч.8 статті 16-3Закону України «Про соціальний та правовий захист военнослужбовців та членів їх сімей»:назва статті: Назначення та виплата одноразової грошової допомоги - 8. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права».
Розмір грошової допомоги.
Сім'ям загиблих осіб, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Спершу виплачується 1/5 від призначеної суми – 3 000 000 гривень, а далі 4/5 щомісячно, частками протягом 40 наступних місяців по 300 000 гривень щомісячно.
Пункт 1.5. У разі відмови однієї чи кількох осіб, які мають право на отримання ОГД, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на ОГД. Відмова засвідчується відповідно до Закону України «Про нотаріат» або міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Особам, які мають право на ОГД, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.1.6. Якщо після призначення та виплати ОГД у повному розмірі, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги між особами, які мають на неї право, вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.
Кілька ремарок щодо отримувачів такої виплати:
«один із подружжя, який не одружився раптом» - саме на момент смерті військовослужбовця, документи на виплату та призначення виплати відбулося за годину, коли особа не одружилася; якщо виплату назначили, але не виплатили і в цей час людина подружилася – вона не буде втрачати призначену їй виплату;
«діти, які не досягли повноліття», навіть за умови, що інший з подружжя одружився ще раз;
«утриманці загиблого (померлого)» це ті, хто має право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Якщо ви маєте офіційні документи, підтверджуючі ваш статус батьківства, подружжя, свідоцтва про народження дитини – то питань не виникне. Але спірні питання зазвичай виникають тоді, коли стосунки не врегульовані за законом.
Тож розглянемо два моменти – «цивільний шлюб», «незареєстрована дитина», «дитина, народжена після смерті військовослужбовця».
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Відповідно до абз. 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 5-рп/99 від 03.06.1999 року (право про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї»), до кола членів сім'ї військовослужбовця, працівника міліції, особового складу державної пожежної охорони (її) дружина (чоловік), їхні діти та батьки. Щодо них ознака (вимога) ведення спільного господарства з суб'єктом права на пільги в оплаті користування житлом та комунальними послугами застосовується лише у передбачених законом випадках.
Житлове законодавство також широко використовує поняття «член сім'ї». Так, ст. 64 Житлового кодексу України до членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти та батьки. Членами сім'ї найманця може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом із наймачем та ведуть з ним спільне господарство.
Крім кодифікованих нормативно-правових актів, законодавець застосовує поняття «член сім'ї» та в інших правових документах, де висловлені різні підходи до його розуміння:
Члени сім'ї – це особи, які перебувають у шлюбі; проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою; їхні діти; особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; є родичами прямої чи непрямої лінії споріднення за умови спільного проживання (Закон України «Про попередження насильства в сім'ї» від 15 листопада 2001 року).
Члени сім'ї – це особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, в тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою та піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі ( Закон України «Про засідки запобігання і протидії корупції» від 7 квітня 2011 року).
Отже, член сім'ї (у сімейно-правовому аспекті) – це особа, яка має тісний правовий зв'язок із сім'єю, що ґрунтується на шлюбі, спорідненні, усиновленні, інших формах влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування , характеризується спільністю життя та інтересів, наявністю взаємних прав та обов'язків, передбачених сімейним законодавством.
Цивільні шлюбні відносини надавали право на виплату ОГД (одноразову грошову допомогу), але… Є одне але.Можливість безперечного подання документів на допомогу (виплату)до 29 липня 2022 року та після.
Справа № 240/5809/18 (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №456/1258/17. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції).
Вказано про необхідність встановлення саме двох обставин:
Пункт. 30 рішення У цій справі судді встановили, що:
а) позивач та загиблий ОСОБА_2 проживали разом;
б) позивач та загиблий ОСОБА_2 вели спільний побут та мали взаємні права та обов'язки.
У подальшому цю категорію повернули і наразі цивільні дружини також мають право на ОГД, але позиція департаменту, що потрапили в період внесення змін до набрання чинності змінами 29.03.2024 право на ОГД не мають і треба довести саме факт перебування на утриманні.
Рекомендую не забувати про ВАРХІВНИЦТВО ПРАВА.
Після того, як Закон України «Про соціальну та правову захист военнослужбовців та членів їх сімей» зазнав змін у частині тих, хто має право на компенсаційні виплати, порушені норми ст. 22 Конституції України:
Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Тому я як адвокат обґрунтовано вважаю, що вільне особисте тлумачення норм закону, яке б звужувало чиїсь права взагалі неприпустимо ніким.
Документи які необхідно подати для отримання ОГД:
Копія паспорта заявника;
Копія РНОКПП;
Справка про відкриття банківського рахунка;
Копія свідоцтва про смерть __________ (ПІБ загиблого);
Копія документа, що підтверджує родинні відносини (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, рішення про встановлення опіки, піклування, рішення суду, що підтверджує факт перебування на утриманні загиблого тощо).
Справка про не судимість, яку можна скачати з порталу Дія.
Від Військової частини:
1) витяг з наказу про виключення загиблого військовослужбовця, який проходив військову службу військовій частині зі списків особового складу у зв'язку зі загибеллю (смертю);
2) висновок (довідку) про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, здобутих під час проходження служби під час виконання службових обов'язків (обов'язків військової служби);
3) постанови військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті;
4) акт розслідування щодо обставин загибелі, смерті;
5) грошовий атестат та справку про розмір грошового забезпечення;
6) справку про проходження військової служби.
7) витяг з особової справи загиблого військовослужбовця, який проходив військову службу військової частини про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, покликаного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори для проходження служби у військовому резерві.
8) Справка про безпосередню долю у бойових.
Рекомендую подавати копії в двох примірниках на іншому обов'язково отримати відмітку про прийняття, заяву представники ТЦК вимагають подавати особисто і звертатися можна до найближчої для Вас ТЦК та СП, або направляти поштовою кореспонденцією з описом вкладення прописавши кожний документ розбірливо, потім відслідковувати на сайті УКРПОШТИ інформацію щодо отримання документів адресатом.
Департамент соцзабезпечення МО України - Спецкомісія там приймає відповідне рішення задовольнити вашу заяву чи відмовити за певних підстав, або трапляються випадки на направлення документів на доопрацювання (рядок розгляду документів від 3 до 8 місяців), як правило потрібно відраховувати 6місяців від дати направлення документів на Департамент обласним ТЦК та СП.
Якщо Департамент з якихось причин поверне документи на доопрацювання, то рахують рядків 6 місяців за новим.
Ремарка: відмова – будь-яка – повинна бути обґрунтована, із посиланням на норму закону та роз'яснена за текстом, тобто зрозумілою вам. Якщо ж рішення є позитивним – то його затверджує Міністр оборони України і ви отримаєте вказану суму виплат через рахунки обласних ТЦК на відкриті вами ваші рахунки у банку для таких виплат.
Судова практика з ОГД ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД справа № 440/3321/23
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з іском до Головного управління Національної поліції у Полтавській області , в якому просила:
- признати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції у Полтавській області від 09.02.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану щодо інспектора-снайпера взводу №2 роти №1 БПСПОП «Полта Полтавській області лейтенанта поліції ОСОБА_2;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції Полтавської області назначити одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 у разі загибелі поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив права позивача на отримання пропорційної частки одноразової грошової допомоги внаслідок загибелі її сина-поліцейського під час дії воєнного стану, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ № 168. ОСОБА_1 вважає, що відповідач неправильно та помилково кваліфікує загибель ОСОБА таку, що сталася в період проходження ним служби під час виконання службових обов'язків, оскільки ОСОБА_2 загинув не просто під час виконання службових обов'язків, а здійснюючи заходи щодо забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Росії проти України, посилення охорони об'єктів критичної інфраструктури.
Виходячи з системного аналізу положень Закону № 580-VIII, Постанови №168 та Порядку № 376, Верховним Судом у постанові від 29.03.2024 справі № 440/3321/24 сформульовано такий правовий висновок:
обставинами, що вказують на виникнення права у членів сім'ї загиблого поліцейського на одноразову грошову допомогу, в розмірі встановленому пунктом 2 Постанови № 168, є:
-настання загибелі поліцейського у період воєнного стану;
-загибель поліцейського настала під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії (функціональний ознака);
-загибель поліцейського настала під час його перебування безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів (виконання дій), зокрема на тимчасово окупованій території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора (перелік не вичерпний) (територіальний ознака).
При цьому, виходячи з змісту Постанови № 168, слід розмежовувати поняття в районах їх ведення (здійснення), яке, з одного боку, використовують у юридичній конструкції з такими функціональними ознаками, як під час захисту Батьківщини, безпосередньої його участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії взаємозв'язку з зазначених заходів (виконання дій), з іншого боку поєднується в рівній мірі з кожною окремою такою ознакою формуючи самостійний достатній елемент, який може слугувати критерієм визначення обставини настання загибелі поліцейського, наприклад, у районі здійснення заходів з відсічі та стримування збройної агресії, та поняття в районах проведення воєнних ( бойових) дій, яке використовують у законодавстві лише в іншому реченні пункту 1 Постанови № 168 щодо поєднання з такими функціональними ознаками, як безпосередньої участі в бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, вказуючи цим на те, що кожна з функціональних умов для відповідної категорії осіб має здійснюватися виключно в районі саме проведення воєнних (бойових) дій, а не в районі здійснення відповідного заходу;
загибель поліцейського настала в період здійснення зазначених заходів. Тобто ця обставина є доповнювальною і водночас єднальною попередніх двох, вказуючи, з одного боку, на часовий проміжок одночасності виконання функції (заходу, дій) та перебування у місці такого виконання, з іншого на нерозривність зв'язку функціональної та територіальної ознак у часовому вимірі.
При цьому зазначені обставини за їх видами мають становити обов'язкову сукупність у варіативному вигляді відповідного їх підвиду.
для встановлення наявності підстав виникнення у членів сім'ї загиблого поліцейського права на одноразову грошову допомогу, в розмірі, встановленому пунктом 2 Постанови № 168, у кожному конкретному випадку вимагають з'ясування перераховані вище обставини, зокрема конкретизація та належність здійснюваних поліцейським у момент настання його загибелі дій до: а) захисту Батьківщини; б) бойових дій; в) заходів національної безпеки та оборони; г) відсічі та стримування збройної агресії, а також встановлення і перевірці місця (району) та години (періоду) вчинюваних дій.
Велика шана суддям які стають на бік членів сімей загиблих (померлих) поліцейських та пожежників.
Успадкування прав на отримання ОГД після смерті члена сім'ї загиблого.
Стаття 1227 ЦК України: Право на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат, що належали спадкодавцеві
1. Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з часовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним отримані за життя , передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Ця стаття дозволяє членам сім'ї або спадкоємцям отримати матеріальні виплати, які вже стали майновим правом спадкодавця
Ключовий момент: Якщо ці суми були нараховані, але не виплачені, вони передаються:
- Насамперед членам сім'ї (за наслідковою процедурою).
- Якщо членів сім'ї немає - вони стають частиною загального спадщини і переходять до спадкоємців за законом чи заповідом.
З огляду на статтю 1219 ЦК України: Права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини:
1. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування вреду, завданого ушкодженням або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Ключовий момент: Ці права та обов'язки припиняються з моменту смерті особи і не можуть бути передані іншим.
Як зрозуміти взаємозв'язок цих статей
- Стаття 1219 встановлює, що права, нерозривно пов'язані з особою, не переходять у спадщину.
- Стаття 1227, однак, робить виняток для грошових сум, які були вже нараховані, але не виплачені спадкодавцю за життя. Вони можуть передаватися членам сім'ї чи спадкоємцям.
Приклад для кращого розуміння
- Спадкодавець мав право на пенсію. Якщо цю пенсію вже було нараховано, але не виплачено до його смерті — вона передається членам сім'ї (ст. 1227).
- Якщо спадкодавець мав право на майбутні виплати пенсії або допомоги, які ще не були нараховані, це право припиняється зі смертю особини (Ст. 1219).
Висновок
стаття 1219 встановлює загальні межі спадкових прав, виключаючи особисті права чи ті, що нерозривно пов'язані з особою.
Стаття 1227 є уточненням і дозволяє спадкувати певні матеріальні права, якщо вони вже були юридично оформлені (нараховані) до моменту смерті спадкодавця.
Визначення права на ОГД:
- ОГД є соціальною виплатою, яка підпадає під загальну категорію майнових прав. Якщо вона була призначена (нарахована) матері, але не виплачена до її смерті, право на отримання цієї суми переходити до спадкоємців матері згідно зі статтею 1227 ЦКУ.
- Якщо рішення про виплату ОГД ще не було ухвалене, це створює юридичну невизначеність, оскільки без такого рішення право не вважається нарахованим, і спадкування може бути ускладнене.
2. Спадкування прав на компенсацію:
- Згідно зі статтею 1230 ЦКУ, право на отримання компенсації (наприклад, ОГД), яке могло б належати спадкодавцю за життя, переходити до спадкоємців, якщо воно передбачене законом і було сформовано до моменту смерті.
3. Проблема затримки у прийнятті рішень:
- Якщо мати помирає до ухвалення рішення про виплату ОГД, це ускладнює спадкування, оскільки ОГД формально ще не стала майновим правом, яке можна успадкувати.
- У таких випадках потрібно ініціювати подальші юридичні дії, наприклад, на виключно мою позицію і думку, повторююсь моя як адвоката позиція, не всі можуть з нею погоджуватися і мають на це право, вимагати завершення процедури призначення ОГД через суд або оскаржувати бездіяльність ТЦК чи відмову Департаменту .
Тобто, якщо мати спіткала подати документи, а рішення Міноборони (або іншого компетентного органу) про виплату ОГД було прийнято до її смерті. У такому разі ці кошти стають майновим правом, яке успадковується відповідно до статті 1227 ЦКУ.
Якщо рішення не було ухвалене до моменту смерті, донька може оскаржувати цей питання у судовому порядку, посилаючись на те, що ОГД є компенсаційним правом і має бути передане спадкоємцям згідно зі статтею 1230 ЦКУ.
ОГД є формою компенсаційної виплати (соціальної допомоги), передбаченої спеціальними законами (наприклад, Законом "Про соціальну та правову захист військовослужбовців та членів їх сімей")
Якщо право на виплату ОГД не було оформлене, тоді спадкоємцям доведеться оскаржувати відмову у судовому порядку, і частина 4 статті 1230 може використовуватись як додатковий аргумент. У таких справах важливо доводити, що ОГД є компенсаційним правом, яке не повинно припинятися через смерть спадкодавця.
Які виплати передбачені на сьогодні відповідно до вимог законодавства:
СМЕРТЬ НЕ НА ПОЛІ БІЮ – ЩО НУЖНО ЗНАТИ РІДНІМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
У ході фіксації факту смерті військовослужбовця найважливішим є встановлення зв'язку із виконанням обов'язків військової служби.
Отже, загибель може бути пов'язана з:
захистом Батьківщини;
виконанням обов'язків військової служби;
проходженням військової служби.
Від визначеного формулювання залежить не лише посмертний статус бійця, а й обсяг пільг та виплат для батьківщини загиблого військового.
1.Загибель під час безпосереднього боевого зіткнення – це загибель пов'язана із захистом Батьківщини, виплачується одноразова грошова допомога у розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів.
2. Загибелі (смерті) солдата, який загинув (помер), перебуваючи на території військової частини, при виконанні розпоряджень командира, у службовому відрядженні тощо, це смерть, пов'язана із обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби.
Відповідно до абзацу 1, п. а), ч.1, статті 16-2 Закон України «Про соціальний та правовий захист военнослужбовців та членів їх сімей»: 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункті 1 пункту 2 статті 16 цього Закону (загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних із виконанням обов'язків військової служби)
3. Солдат, який помер за межами військової частини, у позаробочій годині та за відсутності ознак виконання розпоряджень командира, це смерть, пов'язана із проходженням військової служби.
Відповідно до абзацу 2, п. а), ч.1, зтаття 16-2 Закон України «Про соціальний та правовий захист военнослужбовців та членів їх сімей»: розмір одноразової грошової допомоги: 1. Одноразова грошова допомога назначається та виплачується у розмірі: 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпункти 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону (смерті військовослужбовця, що настала у період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи несчастного випадку, що мали місце у період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, несчастного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;).
Важливо! Ознаки виконання обов'язків військової служби порівняно з проходженням військової служби мають незначні розбіжності, а результати наоборот – суттєво відрізняються.
Члени сім'ї загиблого військовослужбовця мають право ознайомитись з результатами діяльності комісій, отримати документацію (у тому числі і дистанційно), затребувати докази та оскаржити службові висновки.
Важливо розуміти, що, на жаль, трапляються випадки коли практично встановлюються неправильні службові висновки, результати яких призводять до подальшого встановлення менших виплат сім'ям загиблих воїнів, а тому контролюватиме правильність висновків та формулювань мають особисто заявники полеглого бійця.
Якщо прийшло сповіщення від ТЦК та СП, що Захисник пропав безвісти за особливих, потрібно:
ВАЖЛИВО: не розповсюджуйте та не публикуйте в соціальних мережах фотографії Захисника у військовій формі, локацію останнього місця його перебування (зникнення), номер військової частини. Такі дії можуть нашкодити Захиснику у разі переховування чи попадання в полон.
Подати Заяву про розшук особи, яка пропала без вісті за особливих обставин до територіального органу Національної поліції України.
У заяві вказується максимально повна відома заявнику інформація щодо Захисника та його зникнення - всі відомі обставини щодо місця перебування, особливих прикмет (татуювання, шрами, пірсинг тощо), промов, які він міг би мати із собою (мобільний телефон, документи) , прикраси) тощо. Також найближчий родич Захисника має здати біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів.
Заяву про розшук особи, зниклої безвісті за особливих обставин можна подати звернувшись до територіального підрозділу поліції або зателефонувати на 102 (цілодобово).
Через 24 години з години подання заяви про зникнення (відповідно до ст. 60 КПК України) потрібно отримати витяг з ЄРДР, де безпосередньо буде зазначено ПІБ слідчого у справі.
Відомості, зазначені в заяві про розшук особи, пропаної безвісті за особливих обставин, підлягають внесенню до Єдиного реестру осіб пропавших безвісти за особливих обставин.
Та надалі після внесення відомостей до ЄРДР звернутися із заявою до МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ ДІВ УКРАЇНИ УПРАВЛІННЯ З ХАРЧУВАННЯ ОСІБ, ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ ЗА ОСОБЛИВИХ ОБСТАВИН БЕЗВІСТИ ЗА ОСОБЛИВИХ ОБСТАВИН) та отримати витяг з Єдиного реестру осіб, які пропали без вісті за особливих обставин.
Звернутися із заявою до Державного підприємства «УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР РОЗБУДУВУ СВІТУ», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист громадянського населення під час війни для отримання виписки з регістру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, тобто наявності інформації щодо перебування у полоні Захисника.
Подати заяву на видачу (рекомендую це робити адвокатським запитом) акту служебного розслідування та матеріалів служебного розслідування до військової частини або ТЦК та СП за фактом зниклого безвісті військовослужбовця за особливих обставин.
Документи, які потрібно мати батьківщині безвісти пропавших/полонених
Сповіщення від територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Витяг з Єдиного регістру досудових розслідувань - надає слідчий після звернення із заявою про зникнення Захисника та відкриття кримінального провадження.
Витяг з Єдиного реєстру осіб, що пропали безвісти за особливих обставин - видає Управління з питань осіб, які пропали безвісти за особливих обставин (Секретаріат Уповноваженого з питань осіб, які пропали безвісти за особливих обставин) МВС України. Для отримання витягу потрібно надіслати запит із копіями документів, що засвідчують особу запитувача та ступінь споріднення зі зниклою особою. Надсилати поштою за адресою м.Київ, вул. Богомольця, 10, Міністерство внутрішніх справ України, або на електронну скриньку [email protected].
Посвідчення на право користування пільгамичленів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи зникли безвісти під час проходження військової служби.
Підставою для видачі посвідчення є документ, що підтверджує факт загибелі (смерті) чи зникнення безвісті військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Посвідчення видає територіальний центр комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання члена сім'ї. Дітям - після досягнення 7-річного віку.
Лист Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Національного інформаційного бюро, Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення незаконно позбавлених волі осіб внаслідок збройної агресії рф при Службі безпеки України із підтвердженням обліку зниклої/полоненої особи в Реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, або включення особи до Обліку військовополонених ворогів.
Зверніть увагу, що внесення особи до регістру або обліку не є официальним підтвердженням її статусу як полоненої особи. За міжнародним гуманітарним правом офіційно підтвердити перебування особи у полоні може лише держава-агресор через російське НІБ за посредництвом Міжнародний комітет Червоного Хреста. У такому разі росія бере на себе зобов'язання зберегти життя особи на годину утримання в полоні та забезпечити осіб, позбавлених волі, відповідними правами, передбаченими Женевськими конвенціями.
Пенсія по втраті годувальника за безвісти зниклих за особливих обставин Захисників:
хто, як і коли може їх отримати
Законодавство передбачає соціальний захист членів сімей військових і цивільних осіб, які пропали без вісті за особливих обставин.
Це регулюється:
Законом України «Про правовий статус осіб, що пропали безвісті за особливих обставин»;
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,
тверджень постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27 грудня 2005 року за № 1566/11846.
Для оформлення відповідного виду пенсії необхідно звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID (у такому разі до заяви додаються скановані копії оригіналів документів) щодо призначення пенсії за втрату годувальника за безвісти зниклих під час війни.
Відповідно до стаття 10. Право вибору пенсійних виплат: 1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, за інвалідністю, у зв'язку зі втратою годувальника), назначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Відповідно до стаття 46 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: Виплата пенсії за минулу годину: 1. Нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулу годину, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У такому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більше ніж за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
2. Нараховані суми пенсії, не получені з вини органу, що назначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулу годину без обмеження будь-яким рядком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Право на призначення пенсіїпо втраті годувальника виникає через місяць з дня внесення інформації про зникну безвісті до єдиного обліку органів поліції.
Пенсію можуть отримувати:
діти безвісти віком до 18 років;
діти віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання, до закінчення навчання;
діти-сироти до 23 років незалежно від факту навчання;
чоловік чи дружина, батьки, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;
чоловік або дружина, а у разі їх відсутності – один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся годувальника, незалежно від віку та працездатності, якщо вони не працюють і доглядають за дитиною годувальника до досягнення нею 8 років;
батьки і чоловік чи дружина, які не були на утриманні пропавшего безвісті, але внаслідок його исчезнення вони втратили джерело засобів до існування.
Для отримання пенсії необхідно:
Пакет документів залежить від того, хто з родичів подаватиме на призначення пенсії:
Заява про призначення пенсії.
Свідоцтво про народження дитини.
Свідоцтво про шлюб.
Свідоцтво про народження пропавшего безвісти (у разі подачі заяви батьками/братом, сестрою).
Ідентифікаційний код дитини та паспорт, код, військовий квиток, трудова книга, прописка-витяг, якщо і-d паспорт батька (за наявності).
Справка про склад сім'ї пропавшего безвісти.
Документи про місце проживання (реєстрації).
Витяг з Єдиного реестру досудових розслідувань або з Єдиного реєстру осіб, які пропали без вісті за особливих обставин.
Довідка з управління праці, проте що не отримують інших виплат
Справка про склад сім'ї
Пенсія назначається на період, протягом якого зникла особа зберігає правовий статус особи, пропаної безвісти за особливих обставин.
Виплата пенсії припиняється з дня, наступного за днем внесення до Єдиного реестру досудових розслідувань або до Єдиного реестру осіб, пропавших без вісті за особливих обставин, відмітки про встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, пропаної безвісти або пропаної безвісти.
Смерть особи, якій надано правовий статус особи, зниклої безвісті за особливих обставин чи визнання її померлою в установленому законодавством порядку, надає непрацездатним членам сім'ї такої особи право на звернення для отримання пенсії у зв'язку зі втратою годувальника на загальних підставах, передбачених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Виплата пенсії здійснюється за всю годину, протягом якої особа вважається зниклою безвісти. Тобто, поки до Єдиного реестру осіб, що пропали безвісті, за особливих обставин не внесуть відмітку про встановлення місця перебування, місця поховання чи місця знаходження останків пропаної безвісті.
Варто зазначити, що пенсія по втраті годувальника непрацездатним родичам безвісти зниклого назначається незалежно від тривалості страхового стажу зниклої особи.
Виплата за безвісті зниклого військового:
Відповідно до частини 6 статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", збережено виплати для військовослужбовців, які пропали без вісті передбачено:
За військовослужбовцями, захваченими в полон або заручниками, а також інтернованими у нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати у розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, порядку та у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Також цим законом цією ж частиною 6 статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що:
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
дружині (чоловіку), а у разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (особа з інвалідністю з детства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.
Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у повний або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Тобто до виплат належать:
Посадовий оклад - визначення за останнім місцем служби.
Оклад за військовим званням.
Надбавки за вислугу років.
Інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення.
Тобто у практичній площині виплати за пропавши безвісті включають як грошове забезпечення, так і додаткове винагороду у розмірі 100 тисяч гривень. Цей питання регулюється нормативно-правовими актами, зокрема:
Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених в повному обсязі або заручниками, а також інтернованих в нейтральних державах або безвісно відсутніх – затверджено Постановою уряду від 30 листопада 2016 року № 884.
Постанова Кабміну "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" – від 28 лютого 2022 року № 168.
Порядок здійснення виплат грошове забезпечення виплачується членам сім'ї з моменту, коли військовослужбовець зник безвісти. Для отримання виплат необхідно подати заяву на ім'я командира військової частини та додати до неї наступні документи:
Копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім'ї.
Справка про реєстрацію місця проживання, якщо ця інформація не міститься у паспорті.
Копія свідоцтва про шлюб.
Копії свідоцтв про народження дітей.
Копія РНОКПП (реєстраційний номер облікової картки платника податків).
Цей порядок досить ретельно продуманий і забезпечує матеріальну підтримку сім'ям пропавших безвісті військовослужбовців.
Відповідно до постанови Кабміну № 168, члени батьківщини військовослужбовців, які пропали безвісті за особливих обставин або потрапили в полон, мають право на додаткове винагороду у розмірі 100 тисяч гривень протягом години, коли військовослужбовець перебуває в полоні або до моменту зміни його статусу.
Виплати здійснюються щомісяця на підставі наказів командирів військових частин. Виплати припиняються, коли зниклий військовослужбовець виключень зі списків особового складу частини.
Кримінальна відповідальність військовослужбовців за СЗЧ під час дії воєнного стану чи в бойових умовах передбачена частиною 5 статті 407 Кримінального кодексу України:
«Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а також ті самі дії тривалістю понад три дні, вчинені в умовах воєнного стану», - караються позбавленням волі на рядок від п'яти до десяти років».
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб - тягнути за собою арешт за утриманням на гауптвахті на рядок до десяти діб.
Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, - тягнути за собою арешт за утриманням на гауптвахті на строк від семи до п'ятнадцяти діб.
Самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб, - тягнути за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт за утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Діяння, передбачені частинами першою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, - тягнути за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт за утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Умови воєнного стану або боєва обстановка є тими обставинами, що обтяжують відповідальність за СЗЧ.
Угода зі стороною обвинувачення
До 27.01.2023 року допускалося укладення угод зі стороною обвинувачення, після якого вже заборонено законодавством і тільки за вироком суду вирішується дана категорія справ.
Особливо я як адвокат, стискаючись із даною категорією інкримінованих злочинів поділяю на три групи військовослужбовців, які СЗЧ
військовослужбовці, які потрапили під провокацію СЗЧ.
військовослужбовці, які потрапили у СЗЧ від незалежних від них обставин (потрапили до лікарні, або форс – мажорні обставини).
Військовослужбовці реально пішли у СЗЧ.
Які можуть паралельно проблеми з кримінальним законодавством у разі не виконання військовослужбовцем вимог закону
Відповідно до ст. 413 КК України втрата військового майна передбачає:
1. Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброєю, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -
3. Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або у бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на рядок від двох до п'яти років.
Також відповідно до ст. 263 КК України незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами:
1. Носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Носіння, виготовлення, ремонт чи збут кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї без передбаченого законом дозволу -
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
3. Не підлягає кримінальної відповідальності за вчинення дій, передбачених частиною першою або іншою цієї статті, особа, яка добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої.
Що таке воєнний стан та бойова обстановка
Військовий стан – це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії. Військовий стан на всій території України був запроваджений Указом Президента України № 64/2022 з 05:00 і 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Бойова обстановка – це обстановка наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки щодо військового супротивника або військового супротивника.
Обстановка бою, в якому бере участь військове з'єднання, частина (корабль) або підрозділ, починається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.
Військова частина взагалі - це типова організаційна одиниця, що утримується на окремому штаті і призначається для виконання визначених завдань самостійно або в складі організаційної структури вищого рівня. Під військовими частинами також розуміють органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові кораблі (екіпажі), військові навчальні заклади та установи.
Однак у даному випадку – мається на увазі територія військової частини, межі якої можуть і не позначатися загородою, але звичайно визначаються наказом командира частини з ілюстрацією їх на плані (схемі).
Місце служби, якщо воно не збігається з розташуванням військової частини це будь-яке місце, де військовослужбовець має протягом визначеної години виконувати військові обов'язки чи перебувати відповідно до наказу чи дозволу начальника.
Що таке самовільне залишення та нез'явлення вчасно на службу (СЗЧ)
Самовільним є таке залишення частини або місця служби, що вчинене без дозволу (наказу) начальника (командира), який згідно із законодавством уповноважений на таке дозвіл надати.
Не вважається самовільним: залишення за наявності дозволу командира, залишення для виконання наказом командира, відрядження, прямування до нового розташування в/год, лікування, переміщення/ротація, відпустка, навчання тощо. У будь-якому випадку вищезазначені підстави мають бути підтверджені належним чином оформленими документами або підтверджені командиром.
Нез'явлення вчасно на службу полягає в тому, що військовослужбовець в законному порядку залишивши розташування частини або місце служби та не повертається у вказану годину для подальшого несення військової частини, а саме: не повертається із звільнення з частини поважних причин до частини або на службу до встановлення рядків. Варто зазначити, що нез'явлення вчасно на службу саме по собі не утворює складу злочину. Тільки за відсутності поважних причин формується склад злочину.
Поважними причинами нез'явлення вчасно на службу можуть бути хвороба, що перешкоджає пересуванню, стихійне лихо та інші надзвичайні обставини, якщо причини затримки підтверджені відповідними документами. Поважними причинами затримки із відпустки можуть бути непередбачені перешкоди в сполученні, хвороба військовослужбовця, пожежа або стихійне лихо, що трапилися в сім'ї військовослужбовця, смерть або тяжка хвороба членів його сім'ї або осіб, на вихованні яких він перебував. Питання щодо наявності поважних причин вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.
Тобто відсутність у командира відомостей (доказів) про причини залишення чи нез'явлення військовослужбовця зобов'язує командира доповісти про такий факт своє командування та повідомити орган ВСП.
Дії командування у разі виявлення самовільного залишення
Про самовільне залишення військової частини (СЗЧ) або місця служби військовослужбовцями, невихід без поважних причин на службу, нез'явлення з відрядження, відпустки, закладу охорони здоров'я, у разі призначення або переведення до нового місця служби командир (начальник) військової частини доповідає своєму безпосередньому командиру та повідомляє начальнику органу ВСП усно протягом доби з моменту, коли стало відомо про факт порушення. Після устного донесення та повідомлення протягом доби командир подає листову доповідь.
У разі СЗЧ зі зброєю оперативний черговий (черговий) військової частини негайно з моменту встановлення факту доповідає командиру військової частини та повідомляє оперативного чергового органу ВСП.
Командир зобов'язаний вжити заходів щодо затримання підлеглого при вчиненні або безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного із самовільним залишенням військової частини або місця служби, з негайним доставлянням затриманого до уповноваженої службової особи або вжити заходів щодо негайного повідомлення уповноваженої службової особи про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні діяння з ознаками кримінального правопорушення.
Одними з таких заходів є службове розслідування.
Службове розслідування проводитиметься для встановлення неправомірних дій, ступеня вини військовослужбовця, причин та умів тощо.
Службове розслідування назначається листовим наказом командира. Службове розслідування має бути завершено протягом місяця з дня його призначення. За результатами проведеного службового розслідування складається акт службового розслідування.
Наслідки внесення відомостей про СЗЧ до ЄРДР
Отримання військовою частиною повідомлення про внесення відомостей про вчинене кримінальне правонарушення до Єдиного реестру досудових розслідувань від органів досудового слідства є підставою для:
виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини;
звільнення з посади;
призупинення виплати грошового забезпечення;
приупинення здійснення продовольчого, мовного та інших видів забезпечення.
виведення позаштат та у розпорядження командира військової частини;
Оскарження наказу та припинення кримінального провадження:
Непоодинокими є випадки, коли командування просто не має відомостей про причину відсутності військовослужбовця. А він насправді виконує бойове завдання чи знаходиться на лікуванні.
Тому військовослужбовцю варто негайно, як тільки з'явитись можливість, повідомити про причини відсутності, бажано письмово.
За наявності поважних причин та відповідних доказів військовослужбовець може також оскаржити наказ командування або припинити досудове розслідування та поновитись на посаді.
Чимало важливим фактором у закритті кримінального провадження відіграє стаття 426 КК України бїздіяльність військової влади
1. Умисне неприпинення кримінального правопорушення, що вчиняється підлеглим, або ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою дій, які вона за своїми службовими обов'язками , якщо це заподіяло істотну шкоду, -
караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або службовим обмеженням на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до семи років.
4. Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, що вчинені в умовах воєнного стану або у бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на рядок від семи до десяти років.
А також стаття 426-1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень
1. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, крім передбачених частиною другою цієї статті, якщо ці дії заподіяли істотний вред, -
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий рядок.
2. Застосування нестатутних заходів щодо щодо підлеглого або перевищення дисциплінарної влади, якщо ці дії заподіяли істотний вред, а також застосування насильства щодо підлеглого -
караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
3. Діяння, передбачені частиною другою цієї статті, вчинені із застосуванням зброї, а також діяння, передбачені частинами першою або іншою цієї статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, -
караються позбавленням волі на строк від п'яти до дев'яти років.
4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, -
караються позбавленням волі на рядок від семи до десяти років.
5. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені в умовах воєнного стану або у бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на рядок від восьми до дванадцяти років.
Звільнення від кримінальної відповідальності за певних умов
Вступивши в силу Закон України від 20 серпня 2024 р. №3902-IX, яким новим ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України встановлено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Змінами до Кримінального процесуального кодексу України унормовано, що:
– у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 401 Кримінальний кодекс України, прокурор або суд повинен також отримати листову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим (абз. 2 ч. 2 ст. 286 КПК України);
– до клопотання прокурора має бути додано письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а в разі звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, – письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби (абз. 11 ч. 1 ст. 287 КПК України);
– у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби (абз. 2 ч. 3 ст. 288 КПК України).
Зміни внесено до ст. 616 цього Кодексу та ст. 24 Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Невиконання ПОКАЗУ
Кримінальна відповідальність військовослужбовців за НЕВИКОНАННЯ НАКАЗУ під час дії воєнного стану чи у бойових умовах передбачена ч. 4 статті 402 УК України, тобто непокора:
1. Непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, а також інше умислне невиконання наказу, -
карається службовим обмеженням на строк до двох років або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
4. Непокора, вчинена в умовах воєнного стану чи у бойовій обстановці, - карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
Примітка. Під бойовою обстановкою в розділі XIX цього Кодексу слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї та техніки щодо військового супротивника або військового супротивника. Обстановка бою, в якому бере участь військове з'єднання, частина (корабль) або підрозділ, починається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою.
Об'єктом злочину є порядок виконання наказів у військових формуваннях України. Крім того, злочин вважається військовим, тобто вчиненим проти встановленого порядку несення військової служби, оскільки за статутами Збройних Сил України всі військовослужбовці мають беззастережно виконувати всі накази командира (начальника), крім явно злочинних.
Суб'єктом злочину є військовослужбовець (або військовозобов'язаний під час проходження зборів), який є підлеглим щодо начальника, який бачив наказ.
Об'єктивна сторона злочину може характеризуватися двома формами: відкрита відмова виконати наказ начальника; інше умисне невиконання наказу.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується наміром: лише прямим за першою формою, прямим чи непрямим за іншу форму вчинення злочину. Мотив для кваліфікації значення не має.
Наказом вважається форма реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або невчинення підлеглим(и) певних дій по службі.
Наказ має бути конкретним, тому не можна розглядати як непокору невиконання загальних вимог служби (які містяться в статутах, інструкціях тощо). Наказ має бути законним та винесеним відповідно до вимог законодавства.
Кримінальна відповідальність відсутня за невиконання явно злочинного наказу (відданого невідповідною особою, у неналежному порядку, наказом, що виходить за межі повноважень начальника, за своїм змістом порушує конституційні права та свободи людини і громадянина або суперечити іншому законодавству). Навпаки, якщо військовослужбовець умисно виконає явно злочинний наказ, він підлягає кримінальній відповідальності як помічник відповідного військового службового злочину. Оскільки суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом, слід з'ясувати, чи не було зумовлено невиконання наказу тим, що він сформульований нечітко, незрозуміло, допускаючи подвійне тлумачення тощо.
Військовими начальниками є військовослужбовці, які мають у своєму розпорядженні військовослужбовців для виконання певних завдань, підлеглих, наділені правом віддавати їм накази, розпорядження, застосовувати щодо них дисциплінарну владу. Розрізняють начальників за посадою та начальників за військовим званням. У разі спільного виконання службових обов'язків військовослужбовцями, що не підпорядковані одне одному (якщо їх службові відносини не визначені командиром), начальником вважається старший за посадою, а за рівності посад — старший за військовим званням. Військовослужбовець, що належить до одного військового формування, може бути начальником для військовослужбовця, що належить до іншого військового формування, якщо перший є начальником за званням; вони спільно виконують службові обов'язки, і перший був призначений начальником; вони спільно виконують службові обов'язки. Військовослужбовці зобов'язані виконувати накази лише своїх безпосередніх начальників або осіб, які можуть бути для них начальниками за вищезазначеними підставами.
Відкрита відмова виконати наказ начальника передбачає наявність заяви підлеглого про його небажання виконати наказ чи інше демонстративне його невиконання. Інше умислне невиконання наказу полягає в тому, що наказ приймається до виконання, але фактично не виконується (це виражається в діях, які наказом заборонено робити; у невиконанні дій, які відповідно до наказу повинні були вчинитися; у виконанні дій з порушенням обов'язкових умов) їх виконання).
Залежно від форми вчинення непокори, вона вважається закінченою з моменту відмови виконати наказ начальника (перша форма) або з моменту фактичного його невиконання.
Як правильно пройти ВЛК (військово-лікарську комісію) та що робити у разі проблем із рішенням? У цьому відео ми детально розглянемо процедуру проходження ВЛК, зокрема, які документи потрібні, як підготуватися, та що робити у разі, якщо рішення ВЛК вас не влаштовує. Часто виникають проблеми з отриманням виплати при пораненні чи хворобі, тому важливо знати свої права та можливі правові шляхи їх вирішення.
Чи можливо оскаржити рішення ВЛК? Дізнайтесь, які юридичні механізми захисту прав военнослужбовців та ветеранів існують та як ефективно ними користуватися. Ми також надамо консультацію адвоката та юриста у сфері ВЛК, щоб допомогти вам захистити свої права.
Поширені проблеми, що виникають на ВЛК:
Відмова признати поранення чи хворобу як підставу для виплат. Неправильне визначення ступеня непрацездатності. Відсутність необхідних медичних документів. У відео ми розглянемо алгоритм дій для отримання виплат при пораненні чи хворобі, а також поради щодо того, як підготувати всі необхідні документи для успішного проходження комісії. Наші експерти детально пояснюватимуть, як діяти у кожній ситуації.
Захист прав ветеранів та військових – це наша місія. Потрібна консультація юриста чи адвоката у сфері проходження ВЛК? Залишайте запитання у коментарях, і ми обов'язково відповімо.
У цьому відео ми розглянемо, як правильно скласти та оформити акт про встановлення факту здійснення догляду або постійного догляду за людиною. Ви дізнаєтесь:
Які документи необхідні для складання акту. Хто має право підписувати акт. Як і куди подавати документ для отримання допомоги чи підтвердження догляду. Які важливі деталі варто врахувати при оформленні. Підписуйтесь на канал та ставте лайк, якщо інформація була корисною!
У цьому відео ви дізнаєтесь, як легко та швидко перевірити себе на наявність заборон з виконавчого провадження через інтернет. Ми розглянемо покрокову інструкцію, як це зробити через офіційний сайт.
У цьому відео помічник адвоката Гончарова Валерія розповідає про новий переможний кейс щодо стягнення грошового забезпечення військовослужбовцю з військової частини. За годину перебування на лікуванні загального захворювання військовослужбовець отримав компенсацію у розмірі 30000 грн. на місяць. Також у кейсі передбачено відшкодування витрат на правову допомогу адвоката. Дізнайтесь більше про важливі правові аспекти та захист своїх прав у цьому відео!
У цьому відеоролику адвокат Керимов Алік розповість про стратегію захисту за статтею 407 Кримінального кодексу України, а саме про військовослужбовця якого після переведення в іншу частину не направили на ВЛК і через неможливість стану здоров'я виконувати обов'язки військової служби спровокували до СЗЧ і передали матеріали службового розслідування правоохоронних органів. Внаслідок ефективно збудованої позиції захисту прокурору довелося скасувати повідомлення про підозру та закрити кримінальну справу.
