⚖️ Судова перемога у трудовому спорі / праворуч #639/3857/23
До АБ «Керімов та партнери» звернувся клієнт, який покликаний на строкову військову службу та незаконно звільнений під час служби. Завдяки професійній роботі адвокатське бюро «Керімов та партнери» справедливість відновлено!
💼 проблема з якою звернувся КЛІЄНТ:
Роботодавець ТОВ «….» звільнив клієнта під приводом «прогулу», хоча його було мобілізовано представниками ТЦК та СП та у подальшому покликань на військову службу.
Звернувшись до Жовтневого районного суду м. Харкова з вимогою поновити трудовий контракт та стягнути середній заробіток за годину вимушеного прогулу, отримали відмову в задоволенні позову, оскільки попередніми колегами обрано невірно спосіб захисту та доказову базу підстав позову. До нас звернувся захисник після отримання рішення суду на стадії апеляційного оскарження.
Апеляційну жалобу харківським апеляційним судом задоволено на яку подано у подальшій касаційній жалобі, проте Верховний Суд залишивши рішення апеляційної інстанції в силі.
⚖️ Позиція Верховного Суду:
За працівниками, покликаними під час особливого періоду, гарантовано збереження місця роботи, посади та середнього заробітку відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП.
Суд підтвердив, що наказ про звільнення є незаконним, і зобов'язав роботодавця поновити клієнта на посаді.
Також він ухвалив стягнути середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.
⚖️ Рішення суду:
Поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу.
Підтвердження, що працівники, призвані на військову службу, мають міцну захист законних прав, і роботодавець не може їх незаконно звільняти.
✅ Висновок:
Завдяки професійній захисті АБ «Керімов та партнери» клієнт отримав законне відновлення нашого захисника на роботі та стягнення зарплати, а практика судів ще раз підтвердила: права військовозобов'язаних захищені законом.
ЄДЕБО , справи з порушення послідовності здобуття освіти
⚖️ АБ «Керімов та партнери» – чергова победа у справі проти МОН!
Клієнт звернувся до АБ «Керімов та партнери» після того, як Міністерство освіти і науки України протиправно внесло його до списків осіб, які як би порушили поетапність отримання освіти, визначену статтею 10 Закону України «Про освіту».
Завдяки професійній правовій позиції адвоката Керімова Аліка Заміровича Харківський окружний адміністративний суд у справі № 520/19154/25 признав дії МОН незаконними та повністю задовольнив позов клієнта.
📘 Закон чітко визначає, що рівень освіти — це завершення етапу навчання (п. 23 ч. 1 ст. 1, ст. 40 Закону України «Про освіту»). Тому незавершене навчання не може вважатися здобутим рівнем освіти, а автоматичне визначення “непослідовності” є безпідставним.
Подібні рішення суди вже ухвалювали і раніше — у справах № 520/4408/25 та № 520/7881/25, також поданих адвокатом Керімовим О.З., що свидетельствует про системність проблеми та послідовну позицію судів на захист прав громадян.
Інший апеляційний адміністративний суд з справи № 645/1095/25 задовольнив апеляційну скаргу, подану адвокатом Керімовим Аліком Заміровичем, відмінивши постанову ТЦК та СП про притягнення клієнта до адміністративної відповідальності.
⚖️ Ще один крок до справедливості разом із АБ «Керімов та партнери»!
📘 Суд установив, що у справі відсутні належні докази отримання або відмови від отримання повісток, органи ТЦК не перевірили факт належного оповіщення осіб, а в діях клієнтів відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП. Крім того, повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній» не може вважатися підтвердженням знання про виклик. Сам позивач наголошує на тому, що жодних сповіщень від працівників пошти про необхідність отримання зазначеного листа не отримував. Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язкуязку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язкуку.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується довідповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, всі сумніви щодо доведеності вини особи пояснюватись на її користь.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
За відсутності у матеріалах справи належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що позивача належним чином повідомлено про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_6 , колегія суддів дійшла висновку, що позивач не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Крім того, колегія суддів зауважує, що дата явки позивача до ТЦК та СП, визначена повісткою (25.11.2024) є відмінною від дати неявки ОСОБА_1, зазначеної у спірній постанові (20.11.2024).
Колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо можливої технічної описки в даті неявки ОСОБА_1 , зазначеної у постанові, оскільки остання впливає на встановлення обставин правопорушення.
💬 Ці рішення — чергове підтвердження сталої судової практики, за якою
⚖️ формальні порушення процедури вручення не можуть бути підставою для притягнення громадян до відповідальності.
📍 Адвокатом Керімовим О.З. неодноразово подавалися подібні скарги, і Інший апеляційний суд послідовно підтримує позицію захисту, визнаючи дії органів ТЦК та СП незаконними.
✅ Завдяки професійній роботі Адвокатського бюро «Керімов та партнери» права клієнтів повністю відновлені, а незаконні рішення державних органів — скасовані.
⚖️ Судова перемога у справі про мобілізаційний облік!
Наш клієнт отримав штраф від територіального центру комплектування та соціальної підтримки за нібито порушення мобілізаційного обліку. Але закон на його боці!
💪 Завдяки професійній позиції адвоката Керімова Аліка Заміровича, Інший апеляційний адміністративний суд у справі №641/1247/25 скасував постанову про штраф.
📌 Суд чітко визначив: якщо персональні дані вже доступні через електронну взаємодію державних реєстрів, немає підстав для відповідальності (ч.3 ст. 210-1 КУпАП, ч.3 ст.14 Закону №1951-VIII).
📌 Ч.3 ст.14 Закону України №1951-VIII «Про Єдиний державний реестр призовників, військовозобов'язаних та резервістів»: персональні дані одержуються органами ведення реестру через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами. Посилання відповідача на те, що позивач не уточнивши свої персональні дані жодним із визначених законом способів у термін з 19 травня по 16 липня 2024 року, коллегія суддів вважає безпідставними, оскільки визначальним у даному випадку для застосування адміністративної відповідальності до особи є саме неможливість отримання персональних даних особи публічними), базами (банками) даних, а також відсутні докази того, що з часу проходження позивачом ВЛК 01.09.2022 з визнанням його обмеженої придатності до військової служби у воєнну годину до 16.07.2024 було змінено персональні дані позивача, які відповідно вимагали уточнення. Виходячи з наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав вважати, що в діях позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
✅ Клієнт пройшов медкомісію, його дані внесені до реестру — а отже, штраф є безпідставним (ст.1, ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 Закону №3633-ІХ).
📌 Висновок: Державні органи зобов'язані діяти відповідно до закону, а громадяни не несуть відповідальності, якщо держава вже має їх дані - практика судів підтверджує цей принцип.
Упродовж чотирьох місяців - з липня по жовтень 2025 року - громадська організація «Спілка ветеранів СОУ»спільно з Адвокатським бюро «Керімов та партнери» за підтримки Фонду Порошенка реалізувала проект безоплатної правової допомоги для військовослужбовців, ветеранів, а також батьківщин загиблих та зниклих безвісти захисників України.
28 жовтня 2025 року відбулася презентація результатів ініціативи за участі команди Фонду Порошенка на чолі з Мариною Порошенко.
У межах проекту надано 216 юридичних консультацій, з яких 86 - офлайн в офісі ГО «Спілка ветеранів СОУ» та 130 - онлайн, що дозволило охопити ветеранів та членів їхніх батьків з різних областей України.
Фахівці надали допомогу у оскарженні рішень ВЛК та ЕКОПФО, забезпеченні виплат і компенсацій, а також розробили алгоритми дій для батьків загиблих і пропавших безвісти.
Проект продемонстрував, що співпраця громадських ініціатив і професійних юристів є потужним інструментом захисту прав захисників України.
Щиро дякуємо Фонду Порошенка за підтримку, довіру та можливість реалізовувати такі важливі ініціативи.
Умовний рядок для Захисника там замість виправдувального вироку. Чому це важливо для військових!
Суднова практика. Наше праворуч.
ч. 4 ст. 402 УК України (невиконання наказу в умовах воєнного стану).
У кримінальному провадженні щодо військовослужбовця за ч. 4 ст. 402 УК України (невиконання наказу в умовах воєнного стану) суд признав особу винною та назначив 1 рік позбавлення волі з випробуванням (іспитовий рядків — 1 рік). При цьому в суді командир та допитань свідок побратим прямо підтвердив незаконність наказу. Прокурор просив 5 років ув'язнення.
Позиція захисту та захисника чітка: за відсутності законного наказу відсутня об'єктивна сторона складу злочину за ст. 402 КК - і має бути виправдувальний вирок.
Що таке «законний наказ» і чому це критично
Ст. 402 УК України передбачає відповідальність лише за невиконання наказу, відданого в установленому порядку. Наказ має бути виданий уповноваженою особою, в межах повноважень, відповідати статутам та закону, бути конкретним та виконуваним.
Ст. 60 Конституції України: ніхто не зобов'язаний виконувати явно злочинні накази/розпорядження.
Ст. 41 КК України про виконання наказу: незаконний наказ не створює обов'язку виконання, а його виконання не звільняє виконавця від відповідальності. Зворотний бік цієї норми: невиконання незаконного наказу не утворює злочину за ст. 402.
Інакше кажучи: якщо наказ є незаконним, «ґрунт» для інкримінації за ст. 402 зникає. Це питання не «м'якшення», а наявності/відсутності складу.
Чому ми наполягали на виправданні нашого Захисника:
1. Встановлено незаконність наказу. У суді це підтвердив сам командир, який віддавав наказ, пояснюючи зобов'язанням його зачитати наказ від вищого командування, але командиром повідомлено про не можливість виконання такого наказу.
2. Стандарти доказування. За ст. 17 КПК та ст. 62 Конституції винуватість має бути доведена поза розумним сумнівом. Коли «ядро» обвинувачення — законність наказу — зруйноване свідченням командира, виникає щонайменше розумний сумнів, який має тлумачитися на користь обвинуваченого.
3. Системність правового підходу. Кримінальне право — про чіткі елементи складу злочину, а не про дисципліну взагалі. Якщо обов'язок виконання наказу юридично не виник, немає і протиправності невиконання.
Що вирішив суд і чому це проблема на думку захисників.
Суд, визнавши порушення під час зачитування Наказом, однак залишивши обвинувачувальний вирок, назначивши умовне наказання. Такий підхід підміняє питання складу злочину питанням «міри наказання». Але там, де немає складу, має бути виправдання, а не м'який вирок.
Чому ми поважаємо рішення клієнта
Військовий – доброволець, який пішов захищати країну. Він не став боротися проти системи і погодився на умовний рядок, щоб поставити крапку у власній майже дворічній історії, бо бажав і надалі виконувати свої обов'язки, в тій військовій частині де буде приносити користь під час захисту держави, доки ми доводили не винуватість змінилося командування, яке прийняло назад на службу і ставлення до військового уявлення щодо вироку і більше не мав бажання в подальшому приймати участь у судових засіданнях, оскільки боляче на все це дивитися зі сторони, коли по справі докази одні, а рішення: «і нашим, і вашим». Ми поважаємо це рішення Захисника в якійсь частині з ним погоджуємось, але проти волі Клієнта, захист не може діяти. Внесену заставу повернуто в повному обсязі батьківщині Захисника. Водночас як юристи фіксуємо принциповий момент: суд фактично встановив незаконність наказу, а отже, виконувати його не було обов'язку.
Для військових та їхніх батьків: це не про заклик «не виконувати накази». Це про те, що законні накази — обов'язкові, а незаконні — не можуть бути підставою для кримінальної відповідальності за ст. 402 КК. Розмежування — питання права, фактів та доказів у конкретній справі.
Захист у справі здійснювали військові адвокати: Керімов Алік Замірович та Ісмаїлов Руслан Грамуддінович.
Отримали рішення про звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку з закінченням строку служби у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану
До АБ "Керімов та партнери" звернувся військовослужбовець, який перебуває на військовій службі за контрактом, укладеним під час дії воєнного стану, термін якого спливає у листопаді 2025 року із запитом: Чи можливо звільнитися з військової служби?
Здійснивши аналіз ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" прийнято рішення подавати рапорт на звільнення з військової служби на підставі пункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військовою частиною розглянуто рапорт та прийнято рішення про звільнення з військової служби Клієнта після закінчення строку дії контракту.
З 1 лютого 2025 року в Україні набувають чинності важливі зміни в законодавстві, що стосуються військовослужбовців, які пропали без вісті за особливих обставин. Ці нововведення регламентують права батьківщини зниклих військових, порядок отримання грошового забезпечення та інші соціальні гарантії.
Адвокат Алік Керімов та фахівці адвокатського бюро “Керімов та партнери” проведуть детальний розбір ключових аспектів цих змін, нададуть практичні поради щодо юридичних процедур та розглянуть судову практику у справах про пропавших безвісті військовослужбовців.
Цей семінар стане корисним для батьків зниклих безвісти військових, які шукають відповіді на складні юридичні питання, а також для правозахисників, які працюють у сфері соціальної підтримки військовослужбовців.
